Слідами старого Станиславова. Пляц Франца Йосифа

Роздивляючись австрійську поштівку 1907 року, важко повірити, що в середині ХІХ століття там був велетенський пустир, на якому паслися кози й корови мешканців Лисецького передмістя. Ще раніше тут був равелін, тобто фортечна споруда, яка прикривала Тисменицьку браму. За правилами фортифікації перед укріпленнями мусила бути еспланада – відкрита площа – яка ускладнювала несподіваний напад ворога. Після знесення станиславівських фортифікацій це місце довго не забудовувалось і мало народну назву «пляц перед Шенгерськими», оскільки поруч стояв будинок родини Шенгерських.

Фото: Микола Волков

Поштівка з колекції Зеновія Жеребецького

У 1875 році площа отримала офіційну назву – пляц Франца Йосифа. Таким чином магістрат засвідчив відданість монарху. Цісар Франц Йосиф Іпросидів на троні 68 років (1848-1916), чим встановив абсолютний рекорд довголіття серед європейських правителів.

Зрозуміло, що така «вінценосна» площа не могла бути брудною й захаращеною, тому міські садівники попрацювали на славу. Дуже швидко площа стала справж­нім центром Станиславова.

Звідси починалася знаменита лінія А-Б (початок вулиці Незалежності). Ось як описує цей район уродженець Городенківщини Олександр Гранах, який мешкав у місті на початку ХХ століття: «Тут зустрічалася молодь. Чепурні вродливі дівчата, сміючись і щебечучи, прогулювались зі студентами й охайними офіцерами. З кав’ярень лунала музика, можна було зустрітися в пасажі чи в котромусь із ресторанів. Там панували розкіш, веселощі, розсміяний захват…»

Невідомий австрійський фотограф стояв спиною до вулиці Бельведерської. Будинки праворуч збереглися до наших часів, а ось кам’яниця попереду безслідно зникла. Отже, що, де стояло і кому належало?

Триповерхівку справа спорудив у 1880-х домовласник Вольф Бреннер на місці попереднього будинку (тепер – Вічевий майдан, 3). Від 1892 року нерухомістю володіє власник млина Озіяш Блюменфельд. Певний час частину першого поверху орендував Банк торгівлі і промислу. Кілька кімнат на другому винаймали українські товариства «Руська бесіда», «Руська міщанська каса» та співоче товариство «Боян». Не треба плутати «руський» з «російським», оскільки до початку ХХ століття галицькі українці іменували себе русинами.

9 грудня 1903 року у гості до «Руської бесіди» завітав композитор Микола Лисенко. Йому організували теплий прийом, а в 1992 році на стіні будинку відкрили пам’ятну дошку. Цікаво, що просвітницькі традиції у стародавній кам’яниці тримаються і донині. Вже багато років за цією адресою працює популярна крамниця «Сучасна українська книга».

Прямо по курсу бачимо кам’яницю Хани Ланди. Її збудували у 1840-х на двох земельних ділянках. Певний час це була найбільша і найвища споруда на станиславівських передмістях. Коли на початку 1860-х років тут відкрили першу станиславівську кав’ярню, мешканці попервах «ставилися до неї як до будинку розпусти». Останніми власниками (від 1890-х) були Пінкас-Якуб та Ісаак-Майєр Горовіци.

Цей будинок розмежовував площі Франца Йосифа та принцеси Гізели. Але навіть після його знищення в часи Першої світової площі продовжували існувати окремо, тепер уже як Пілсудського і генерала Галлера. Об’єднали їх німецькі окупанти під промовистою назвою «плац Адольфа Гітлера».

За радянщини на площі чотири рази міняли вказівники. Вона встигла побувати Жукова, Радянською, Фестивальною, Перемоги. У 1968-му до поштамту добудували праве крило із вежею телефонно-телеграфної станції, яку видно на сучасному фото. Це була перша восьмиповерхівка Івано-Франківська.

Від 1993 року площа є Вічевим майданом.

Попередні випуски рубрики «Слідами Старого Станиславова» 

27 березня 2014. Вулиця Майзельса.

20 березня 2014. Вулиця Камінського.

13 березня 2014. Вулиця Шевченка / Лермонтова.

6 березня 2014. Вулиця Романовського.

27 лютого 2014. Вулиця Шпитальна.

20 лютого 2014. Вулиця Гіллера.

13 лютого 2014. Вулиця Ґославського.

6 лютого 2014. Вулиця Вірменська.

30 січня 2014. Вулиця Коперника.

23 січня 2014. Вулиця Липова.

16 січня 2014. Вулиця Білінського.

9 січня 2014. Вулиця Третього мая.

27 грудня 2013. Вулиця Грюнвальдська.

19 грудня 2013. Вулиця Словацького.

12 грудня 2013. Вулиця Ґолуховського.

29 листопада 2013. Парафіяльний костел.

21 листопада 2013. Казимирівська.

14 листопада 2013. Вулиця Баторія.

7 листопада 2013. Вулиця Собеського.

31 жовтня 2013. Вірменська церква.

24 жовтня 2013. Вулиця Сапіжинська.

17 жовтня 2013. Театр-філармонія.

3 жовтня 2013. Гауптвахта.

28 вересня 2013. Ринок.

19 вересня 2013. Вокзал.

12 вересня 2013. Вулиця Карпінського.

5 вересня 2013. Сокіл.

29 серпня 2013. Ратуша.

22 серпня 2013. Повітова рада.

15 серпня 2013. Імперіал.