9 травня у Краматорську відбувся концерт до Дня Європи за участі гуртів “Тінь Сонця”, “Кораллі”, “Kozak System”. Перед виступом франківської групи “КораЛЛі” до музикантів підійшов корінний мешканець міста Краматорськ і подарував музикантам футболку з патріотичним текстом на ній, – повідомив у мережі сопілкар гурту «КораЛЛі» Мишко Адамчак.
У Facebook Мишко Адамчак прокоментував публікацію соліста “Kozak System” Івана Леньо про спільний концерт у Краматорську.
“Інший корінний мешканець міста Краматорськ зі схожим діалогом в тому ж контексті подарував КораЛЛям перед виступом футболку з патріотичним текстом на ній, – написав Мишко Адамчак.”
Коментар стосувався поста – “Все в наших руках”
“Одна людина при бажанні здатна суттєво змінювати простір навколо себе і результат може бути вражаючим. Місто Краматорськ. День Європи святкується вперше. Запрошені гості гурти: “Тінь Сонця”, “Кораллі”, “Kozak System”. В недалекому минулому таке свято було неможливим. Святкували б День побєди 9-го травня, а запрошенними гостями були б якісь московські “зірки” типу Лєпса чи Шмєпса.
А все тому, що пів року тому Женя Вілінський разом із Ігорем Стокозом залишили свої доволі комфортні київські апартаменти і поїхали служити Україні. І це не пафос, це реалія. Вони взяли це містечко в свої “бандерівські” руки. І ось вам результат. Вірніше, ось вам шматок діалогу після концерту з корінним мешканцем міста:
– Паслушай, как тєбя звать? (підходить доволі нетверезий чувак подібний на Таруту і пристально дивиться у вічі)
– Іван, кажу.
– А мєня Сєрьога. Знаєш, ето мой город. Ето мой район. Смотрі мнє в глаза, я тєбє говорю. Я здєсь роділся і вирос. Я отвєчаю за базар – ви охуїтєльниє! Я такого нікогда нє слишал! І мої пацани нє слишалі. Откуда ви всє родом?
– З різних куточків України ,відповідаю.
– А ти лічно откуда?
– Я народився на Тернопіллі
– Панятно, карочє, дай руку. -(бере) – Знай, однинє, я отвєчаю, Краматорск і Тєрнополь адно целоє! Ти мєня понял?
– Понял! – кажу.
– Спасібо пацани, і ізвіні за русскій, прівичка, но я виучу укрАінскій, бля буду.
– Дякую, -кажу. – Тримайся”, – написав Іван Леньо.
Фото: Artem Getman
