Вода стає дефіцитом. Якщо у містах це відбивається лише на комунальних платіжках та кишенях мешканців, то у прикарпатських селах нестача води — серйозна проблема. Після повені 2008 року почали висихати криниці, а річки стали значно мілкіші.
На Прикарпатті масово зникає вода. У селищі Чернелиця, що на Городенківщині, кількість води у криницях зменшується вже кілька років поспіль. Люди рятуються тим, що поглиблюють свої колодязі та економлять воду.
«У Чернелиці люди вкопують свої криниці вниз на кілька метрів, — каже селищний голова Василь Кошка. — Проте й це не завжди допомагає, є випадки, коли вода зникає й після цього. Або взяли трохи води — треба кілька днів чекати, щоб прибула знову».
Ситуація в районі настільки проблемна, що власники криниць вже навіть замикають їх на колодку — аби інші не брали. Хто не хоче так страхуватися, той ризикує на ранок залишитися без сніданку. Бо зварити його не буде можливості. Дмитро з Городенківщини, прізвище якого не називаємо з етичних міркувань, розповідає, що по воду ходить лише вночі. Власного джерела не має, а сусідка жаліється, що той багато води з її криниці повиносив.
«Так ото вечері сусідка спати ляже, а я відро в руки й ніби на полювання заборонене, бо крадусь до криниці, як злодій», — зітхає Дмитро.
Зникає вода і на Тлумаччині. Сільський голова Клубівців Богдан Рекетчук розповідає, що багато господарів уже копають другу криницю на обійсті.
«У нашому селі рівень води впав на два метри, — каже війт. — Стандартний колодязь у Клубівцях — це 8-12 бетонних кілець. Тепер треба копати на 20. Менше можна навіть і не пробувати, бо вода потім зникне».
Ті, хто не може копати нову криницю, риють углиб у старій. Хтось замовляє буріння свердловини. Також клубівчани користуються привозною водою — допомагають рятувальники пожежними машинами та комунальники з Тлумача.
Викопати криницю — справа недешева. В середньому в Клубівцях беруть 300 грн за метр викопаної землі. Ще 300 грн коштує бетонне кільце. Отже, колодязь на подвір’ї обходиться майже в 15 тис. грн.
Але сільський голова усвідомлює, що проблема глобальна й не кожен може її вирішити.
«Якщо добрий ґазда може замовити собі криницю чи свердловину на подвір’ї, то що робити самотнім пенсіонерам? — запитує Богдан Рекетчук і одразу сам відповідає. — Хочемо зробити артезіанську свердловину на території села. Розуміємо, що це чималі кошти, але плануємо написати грант, аби залучити гроші з-за кордону».
Тлумацькі розцінки на копання колодязів — середні по Івано-Франківській області. Усе залежить від діаметру бетонних кілець та складу ґрунтів — чорнозем, глина, пісок, каміння.
А от вартість буріння свердловини залежить не лише від бажання замовника, а й від способу, глибини та діаметру буріння. Залежить ціна і від якості матеріалу, з якого зроблена труба. Разом з вартістю труб доведеться викласти від 200 до 2800 грн за метр уже готової свердловини.
Одними з причин зменшення рівня ґрунтових вод начальник Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології Володимир Фригович вбачає саме масове копання колодязів та масштабне будівництво. Фахівці центру вже багато років досліджують наявність води у ґрунті.
«Усі хочуть мати криницю у себе на подвір’ї, — каже Фригович. — Колись спочатку шукали воду, а вже потім будувались. Тепер будують хату, а вже потім озираються, де взяти воду. А будівництво багатоповерхівок? Кругообіг води порушено».
Також на рівень води, вважає Володимир Фригович, вплинули й зміни клімату. Згідно з спостереженнями, на Прикарпатті середня температура вже на два градуси вища за історичний рівень.
Ще на зневоднення Прикарпаття могла вплинути тотальна меліорація земель, яка проводилася у 1970-х роках. З сучасних причин — локальність опадів, відсутність снігу взимку, вирубка лісів та бетонування річкових русел. Дослідження на гідрометеостанції у Коломиї показують найнижчий рівень ґрунтових вод за багато років. А от у Долині рівень води в нормі.
Ігор Яківчук, перший заступник начальника державної екологічної інспекції в області, погоджується, що зміна русел річок негативно впливає на довкілля.
«Знаємо про проблему нестачі води в селах, — каже Яківчук. — Забір шутру з річок пришвидшує плин води, вона не встигає наповнити навколишню землю».
Як вихід, Ігор Яківчук пропонує будувати водозатримальні перепади на річках.
Начальник обласного центру з гідрометеорології Володимир Фригович заспокоює: природа сама тримає баланс і не дасть пропасти людям. Багаторічні спостереження показують, що історія розвивається циклічно: наприкінці 1940-х на Прикарпатті вже були роки засухи.
Comments are closed.