Результати другого туру виборів мера Івано-Франківська стали доволі несподіваними. Ще місяць тому скидалося на те, що основними фаворитами є представник УКРОПу Олександр Шевченко та Ігор Насалик від «Солідарності». Та у підсумку франківці обрали добру знайому – «Свободу». Тож тепер ця партія має найбільше депутатів у міськраді плюс міського голову – Руслана Марцінківа. Що зіграло на користь «свободівців», хто й проти кого дружитиме у міській раді та як це позначиться на кожному з мешканців міста…
Не віддамо!
Хто ж очолить Франківськ, залишалося інтригою до кінця. У першому турі випав із гри Олександр Шевченко, лідером став представник президентської партії Ігор Насалик (27,5 % виборців, 23 393 голосів), другим – Руслан Марцінків (23,34 %, 19 850 голосів).
Напередодні другого туру робити якихось прогнозів не брався ніхто. Та картина прояснилась одразу після закриття дільниць. Результати обох екзит-полів, які проводили у місті, стверджували, що Марцінків переміг Насалика як мінімум на 10 %. Відрив потужний і сумнівів, що це підтвердять офіційні результати, не залишалося. Навіть у самого Насалика. Того ж вечора він привітав переможця і побажав, «щоб за час його праці були виконані всі ті реформи і впроваджені всі ті ініціативи, яких потребує і на яких наполягає громада».
Офіційні результати підтвердили – перемога за Марцінківим (54,8 %, 37 714), за Насалика проголосували 42,3 % виборців (29 077). При цьому варто сказати про низьку явку виборців – на другий тур прийшли лише 38 % франківців. Для порівняння, аби віддати свої голоси у першому турі, на вибори спромоглися піти 48 %.
Що стало запорукою перемоги Марцінківа? У своїй передвиборчій програмі він робив два акценти. Перший – саме «Свобода» ремонтує дороги, двори, будує садки. І франківці, справді, бачили ці ремонти. Плюс, аби ніхто не сумнівався, хто ж це робить, чи не на кожній вулиці висіли білборди. Хоча чинний тоді голова Віктор Анушкевичус не раз наголошував – усі роботи відбуваються за кошти платників податків. Щодо «Свободи», то варто таки сказати, що, маючи більшість у міськраді, фракція голосувала і підтримувала ці проекти.
Другий акцент – місто має очолити свій, тобто франківець. «Не віддамо його у руки олігархів» (це у першому турі), а тим більше представнику влади, «яка садить патріотів» (у другому).
На думку політичного аналітика Мирослава Кошика, на перемогу Марцінківа спрацювала консервативність франківського виборця, який не дуже готовий до різких змін, а Марцінків є «своїм хлопцем».
«А також – колосальні кошти, які витратила «Свобода» на вибори, – каже Кошик. – І сама особа Насалика є занадто «міфічною» для франківського обивателя. На його поразку зіграла й агітація перших осіб, особливо голови ВР Гройсмана, якого на Прикарпатті недолюблюють. Ну й те, що він таки навіть не «прописаний» у Франківську».
Громадський активіст Тарас Случик вважає, що Марцінківу допомогла активна робота «в полі» та мережа депутатів, які мобілізовували свого виборця. А от Насалик дуже пізно розпочав свою кампанію та ще й помилки Президента на національному рівні у голові виборця відбилися на кандидаті від його партії.
Домовляшки
До постаті Руслана Марцінківа чітко приклеївся образ публічного політика, який із кувалдою може зносити незаконні будови. А от як він проявить себе на посаді господарника, треба ще подивитися. Хоча вже нині можна прогнозувати, що велику роль у його діяльності відіграватиме саме партія.
І, звісно, важлива команда, яка складеться у міськраді, поділить крісла у виконкомі і т. д. «Свобода» має у міськраді 14 із 42 мандатів, для більшості й конструктиву їм потрібні союзники. Першим таким без сумніву стане «Батьківщина» зі своїми чотирма депутатами. Між партіями є коаліційна угода, вони підтримали Марцінківа перед другим туром.
Ще одним союзником може стати УКРОП зі своїми шістьма багнетами. Перед другим туром партія не підтримувала жодного з кандидатів, а після того, як поширилася інформація про підтримку ними Марцінківа, оприлюднила заяву, що це маніпуляція. Справді – є угода на всеукраїнському рівні про підтримку «демократичних кандидатів», але стосується вона більше тих міст, де була загроза приходу до влади колишніх регіоналів. Про Франківськ не йшлося. Разом із тим «укропівці» заперечили і підтримку Насалика.
«Інколи необхідно переступати через старі образи і шукати точки дотику, а не плодити протистояння і безлад, – каже нині керівник міського осередку УКРОПу Олег Головенський. – Наразі ми готові до консультацій з усіма політсилами. Можливо, крім партії влади – «Солідарності». І навіть це не є наслідком якихось особистісних проблем місцевого рівня, а швидше символічним актом. Бо ж саме партія влади найперша відповідальна за провал реформування держави».
Щодо посад, то таких консультацій ще не було, додає Головенський, але, звісно, всі їхні депутати будуть членами постійних комісій, також будуть висувати їх і на керівні посади в цих комісіях. Готові працювати і у виконкомі.
Враховуючи позицію УКРОПу та постійну риторику «Свободи» про партію президента, «яка садить патріотів», поза більшістю може залишитися «Солідарність». У них дев’ять мандатів, і це друга найбільша фракція у міськраді. Перший номер у списку Петро Шкутяк каже коротко – співпрацюватимуть з усіма щодо розвитку міста. Крім того, претендують на посаду секретаря міськради і місця у виконкомі.
Найбільше питань лишається до «Самопомочі» – у них шість мандатів. Партія не підтримала Марцінківа, що було б дивним, враховуючи, що їхній очільник Андрій Садовий змагався за пост мера Львова зі свободівцем Кошулинським. Але й нічого не сказала про Насалика. Керівник міської організації Богдан Когут каже, ще рано говорити про участь у більшості. У суботу має відбутися зібрання – конкретна позиція буде після зборів.
Залишається ще УНП (три мандати), її очолює Віктор Анушкевичус, який підтримував Ігоря Насалика…
Сам же Руслан Марцінків каже, готові спілкуватися з усіма демократичними партіями заради розвитку Франківська. На питання, чи всі, що пройшли, є, на його думку, демократичними, лиш повторив – «готові спілкуватися з усіма».
Мирослав Кошик прогнозує, що у міськраді таки сформується більшість на базі «Свободи» з «Батьківщиною» та УКРОПом, але «вона буде ситуативною і зможе розвалитись у будь-який момент».
«Складно сказати, чи буде стійка більшість, але під певні рішення ця більшість точно буде», – вважає і Тарас Случик.
Куди піде Франківськ
Новообраний голова Руслан Марцінків заявив, що про команду, з якою працюватиме для міста, він розповість вже на найближчій прес-конференції. Що далі робитиме? Виконувати свою передвиборчу програму «Франківськ-2020. Місто для життя».
«Це конкретна програма, – каже він. – Зрозуміло, що ми й далі будемо ремонтувати дороги і двори, будувати садки, утеплювати будинки. Це і безкоштовний проїзд для дітей шкільного віку, який має бути з 1 січня. Це і відкритий міський бюджет…».
Чи не остерігається він того, що опозиційність до центральної влади може нашкодити місту? Каже – ні.
«Зважаючи на те, що нині «свободівці» є міськими головами Хмельницького, Тернополя і Франківська, це достатньо серйозне лобі, яке буде працювати, аби кошти приходили сюди. Більше того, ми зробили те, що треба було зробити. Не допустили узурпації влади. Зараз є противага і, я думаю, що це навпаки дозволить нам залучити серйозні кошти».
«Думаю, що опозиційність ради та міського голови до Адміністрації Президента та уряду може бути лише політична, – каже Тарас Случик. – А з точки зору управління містом про це мови бути не може».
Мирослав Кошик налаштований більш песимістично.
«Жодної опозиції до центральної влади не буде, окрім викриків екзальтованих депутатів про «зраду», – говорить він. – Ця рада є вкрай непрофесійною і ті «довгожителі», що залишились, швидко навчать усіх, як курсувати «між краплинками».
Як завжди – побачимо. У будь-якому разі це ми їх обрали – і ті, хто голосував, і ті, хто відсидівся на дивані. Кожен має ту владу, на яку заслуговує.
Марцінків Руслан Романович
Народився 22 листопада 1979 року, село Бобровиця, Чернігівської області.
Сім’я: дружина Оксана, син Святослав.
Освіта: закінчив ІФТУНГ, дві спеціальності – «Економіка підприємств» і «Державна служба».
Кар’єра:
2001-2002 – економіст планово-економічного відділу ВАТ «Турбогаз».
2002-2003 – економіст-маркетолог у підприємця Гавриш П. О.
2003-2005 – директор дитячо-юнацького пластового центру Івано-Франківська.
2006-2010 – голова постійної комісії з питань молодіжної політики, розвитку фізкультури та спорту Івано-Франківської облради.
2010-2012 – депутат Івано-Франківської міськради, з листопада 2010-го – секретар міськради.
2012-2014 – народний депутат України VII скликання.
Листопад 2015 – міський голова Івано-Франківська.
