Людина тижня. Віталій Комар

Нині відзначаємо людину, чиї дії не вийде трактувати однозначно. Навіть не зважаючи на остаточний висновок, який, напевно, буде нескоро, для одних він завжди буде героєм, для інших – дезертиром. Цього тижня тема батальйону «Прикарпаття» та його командира знову опинилася в топі інформаційного простору…

У Богородчанському районному суді почався розгляд справи колишнього командира 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття» підполковника Віталія Комара. Саме його у Міноборони та військовій прокуратурі називають одним із винних в Іловайській трагедії. Однак комбат своєї провини не визнає. Каже, намагався зберегти життя своїм підлеглим.

Торік у серпні 5-й батальйон виконував завдання з охорони державного кордону на рубежі Кутейникове – Мокроєланчик. Після обстрілу з боку російських військ бійці батальйону під командуванням Віталія Комара покинули свої блокпости та повернулися на місце постійної дислокації в селище Делятин на Прикарпаття.

У Міноборони вважають, що, залишивши свої позиції, 5-й батальйон практично оголив правий фланг наших військ і це стало однією з причин Іловайського котла.

«Особовий склад батальйону залишив зону бойових дій і самовільно повернувся до місця постійної дислокації в Івано-Франківській області. Такі дії сприяли утворенню прогалин на державному кордоні, як наслідок, сприяли вторгненню підрозділів збройних сил РФ», – йдеться в аналізі ведення АТО у серпні-вересні 2014 року, який нещодавно оприлюднило Міністерство оборони.

Тепер Комару інкримінують ухилення від служби в бойовій обстановці, непокору та бездіяльність.

Віталій Комар дезертиром себе не вважає. Каже, російським «градам» і танкам прикарпатці могли протиставити лише автомати та гранатомети. Тому він і прийняв рішення відвести бійців, аби потім не привезти додому лише трупи.

«Ми вийшли із зони АТО, тому що техніка батальйону була розбита, – говорить Віталій Комар. – А без техніки ми не могли виконувати бойові завдання. Єдиний наш БРДМ був розбитий під час обстрілів. Я не жалію про своє рішення і ніхто мені не доведе, що я не правий. Виходить, якби я привіз 200 трупів, то був би героєм, а коли привіз нормальних живих людей – то я дезертир?».

Судовий процес обіцяє бути тривалим, адже суддя має заслухати півтори сотні свідків. Якщо вину комбата доведуть, то він може потрапити за ґрати на десять років.