Юрій Андрухович: Ну і з ким ці майстри культури?

Юрій Андрухович для ZBRUC.

Виступати він мав разом із Петром Мамоновим, «Братьями Карамазовыми» та іншими ватниками. Що робить серед них «Табула Раса» – но айдіа. Концерт мав лицемірно-святенницьку назву «Любов рятує світ» і присвячувався тому сумнівному фактові, що от уже 1000 років, як світ наш покинув великий князь київський Владімір – той, що став сходами в небо (stairway to heaven) «для всього народу свого».

«Тьху ти!» – відгукнулося в мені. Знову ті самі ідеологічні «путінг-тури», «русский рок» на службі в кагебе. І дався ж їм той спочилий від зловживань алкоголем і сексом у високому середньовіччі князь, не могли чогось актуальнішого вигадати? Оголосити, наприклад, концерт на честь не так давно минулого дня народження раба Божия Віктора і привезти його в Україну та відсвяткувати уродини на Майдані, в колі колишніх співгромадян? Самотньо ж йому, мабуть, на Рубльовці без рідних страусів.

Чи, скажімо, уже прямим текстом не «Любов рятує світ», а «Путін рятує світ» усе це назвати? Хоч якби Емір Кустуріца прихопив із собою на концерт у Києві незабутнього Віктора Федоровича (такого собі «спешл ґест стар»), та ще заспівав би з ним на сцені Майдану яку-небудь «Бубамару», то це, думаю, стало б одним з його найсильніших режисерських ходів, що межують із геніальністю. Бо тепер уже навіть як у ґуґлі набираєш «Я ну кови ч», то спершу підтягується «Віктор», а згодом «Янукович у комі». То привезли б уже нам з Росії свого підопічного, щоб ми тут усі разом за його кому не хвилювалися. Зрештою, жодні духовні «скрепы» не об’єднають народ так сильно, як спільна помста.

Але що прикметно: навіть музиканти (!) за час усіх цих ідеологічно-православних турів усе-таки змінюються. Тобто не все так безнадійно з їхніми головами. Або й сумліннями, як на те пішло. Навічно відвалилися «ДДТ» з Шевчуком. Щось, видно, все-таки зрозуміли, обдумали. Ба більше – новинарі доносять, що той-таки Шевчук з абсолютно ватним Бутусовим записали «хіт» українською мовою! Слава жестам протесту! Щоправда, Бутусов нам тут же свиню: виступатиме на теренах Кримнаш, після чого має надію зіграти в Києві. Любов’ю рятує світ. Чи то пак мир? У росіян це одне слово, тож не цілком ясно, що рятують.

Не підписуються під «порятунок світу» й україномовні музиканти, ніяких тобі других рік.

Немає діакона Кураєва. Я спробував і його наґуґлити, «жив ли Курилка», – виявилось, так. Постить і далі скабрезні анекдоти про владик.

Для цих людей не існує війни, усе в них по-старому. Константами ж турне на захист «русскаго міра» протягом усіх цих двох десятків років залишаються тільки згадані вже «Братья Карамазовы» (не плутати з однойменним романом). Рок-н-ролу в них нуль, зате православія хоч лопатою вигрібай.

А тепер от скажіть мені: навіщо їх забороняти? Чому наш комсомольський Мінкульт укотре так тупо компрометується? І навіщо ганьбитися на весь світ, оголошуючи «загрозою для національної безпеки» змаразмілого клоуна Депардьє? Та від цього лантуха з нечистотами лиш одна загроза – екологічна, але це якщо він не приведи Господи лусне.

Навіщо так підставлятися? Це ж таким чином створюється враження, ніби вони комусь іще потрібні – всі ці екс-генії, давно-не-режисери, ніколи-не-музиканти. Щиро кажучи, їх же тут ніхто вже не слухає й ніхто ними не цікавиться. Я маю на увазі, з прогресивної частини суспільства.

«А ця “прогресивна частина” й досі у такій страшенній меншості, що виявиться насправді – і люблять, і цікавляться», – скажете ви мені натомість. Хіба вплинула східна війна на формат наших радіостанцій, хіба вимкнули свій шансон водії маршруток, таксисти, генделі, супермаркети? Звучить усе те саме і все ті ж. Доводиться, як і раніше, дискутувати на предмет вторинності «русскаго рока» – тепер уже навіть і зі справжніми українськими патріотами. Визнайте – ну люблять же таку музику наші військові! Незрозуміло лиш, за що вони тоді стріляють у бік усіх тих ґіві і моторол. Ті ж також її люблять.

Й ось тепер уже й Кустуріца отримав своє право звинувачувати Київ у несвободі, цензурі та інших фашизмах. Ну не треба було забороняти, скасовувати! А треба було стримано й зимно попередити. З огляду на його ж безпеку. І хай би полетіли в ідіота під час концерту яйця чи гнилі помідори. От я чомусь упевнений – точно полетіли б. Тож хай би наївся свого лайна, рятувальник світу.

Або інший варіант. Повели б його перед концертом на Інститутську, показали всі ті свічки, вінки, обличчя. Сліди від куль. Усю ту велику рану, яка не гоїться. Може, і зрозумів би нарешті старий югослав, що таке антиімперіалізм і скільки крові з нас випито.

Бо, може, він ще не безнадійний? Може, любов ще рятує світ?