Обласна рада відклала план формування територій громад

Минулої п’ятниці, 5 червня, облрада спеціально зібралась на позачергову сесію. У порядку денному єдине питання – як же ж будуть об’єднуватися села, селища і міста Прикарпаття? Якраз напередодні відбулася зустріч з сільськими головами, на якій емоції аж зашкалювали. Градус не спав і до сесії, правда, між собою депутати були практично одностайними, а винуватцем усіх непорозумінь призначили київську владу.

Представляти проект перспективного плану від ОДА вийшов керуючий справами апарату Руслан Панасюк. Голова облради Василь Скрипничук одразу ж попросив депутатів уважно слухати і дуже не критикувати авторів, мовляв, ті були скуті двома чинниками: з одного боку, закон каже, що об’єднання добровільне, а з іншого тисне Київ – мусите.

«Наперед кажу, без рішення громади нічого не відбудеться, але ми маємо знати, про що мова», – запевнив Скрипничук.

«Ця реформа торкнеться кожного – від жителя міста до жителя найвіддаленішого села, – розпочав Панасюк. – Першим її етапом є підготовка ОДА проекту перспективного плану формування територій громад області. Він погоджується облрадою і затверджується Кабміном. Нині ми розглядаємо саме проект, він є моделлю до об’єднання. Аби відбувся сам процес, має відбутися 19 різних узгоджувальних етапів».

За методикою об’єднання, яку затвердив Кабмін, спершу треба вибрати потенційний адміністративний центр громади, він має бути економічно розвинений, з відповідною інфраструктурою, відстань до найдальшого села – 20-25 км.

«У результаті реформи ми отримаємо фінансову децентралізацію і незалежність об’єднаної громади, – пояснював Панасюк. – Вона сама буде вести свої фінанси, оминаючи щаблі РДА та ОДА, безпосередньо з Мінфіном. Можливість самій звертатися до державних інституцій і брати дешеві кредити. Отримає 60 % податку на доходи фізичних осіб, 25 % екологічного, 5 % акцизного, 100 % єдиного, 100 % на прибуток установ комунальної власності, 100 % податку на майно. Медична та освітня субвенції будуть з розрахунку на жителя громади, а власні надходження треба буде заробляти. Мотивація однозначна: працюєш – маєш».

Отож, аби окреслити той план, в області створили робочу групу, а також у кожному районі. Районні після зустрічей і консультацій подали план об’єднання в себе. Зараз усі вони об’єднані в одну карту із 74 громад.

«Але не всі ці громади відповідають методиці об’єднання й не здатні в повній мірі самостійно функціонувати, – каже Руслан Панасюк. – Тому обласна робоча група розробила план, де йдеться про 40 громад».

Отож обидва варіанти плану подали на розгляд депутатам. Пропонували говорити по кожному району зокрема. Але вже тоді було очевидно, що на цій сесії нічого не ухвалять. Одразу ж свою співдоповідь запропонував голова обл­ради Василь Скрипничук. Його позиція проста – реформа потрібна, але не такими методами. Говорив дуже емоційно, зазначив, що реформування мало б бути комплексним, із трьох реформ – конституційної, адміністративно-територіальної та адміністративної. І саме в такому порядку. «Бо у нас риба гниє з голови, а чистять її з хвоста». Плюс назвав норму про самостійну адміністративно-територіальну одиницю проявом сепаратизму. А самих законодавців не надто мудрими людьми, бо ж прописують, що для об’єднання можна провести місцевий референдум, а його в нашому законодавстві не існує.

«У мене є пропозиція, аби ми схвалювали перспективний план, коли отримаємо погодження від кожної сільради, – заявив голова облради. – За інші пропозиції я голосувати не буду».

Вирішили цю сесію не закривати, а як тільки надійдуть документи від сіл про готовність іти в об’єднану громаду, то збиратись і голосувати за кожну окремо.

«Будемо збиратися до останнього подиху, принаймні наскільки його стане в нашій каденції», – запевнив Скрипничук.

І хоча потім депутати ще добрі дві години розмовляли про те, хто з ким хоче й не хоче об’єднуватись, з пропозицією голови фактично всі погодилися. Втім ще відправили до Верховної Ради свої пропозиції – як збільшити права тих же об’єднаних громад. Для прикладу, дати їм право користуватися землями за межами населених пунктів, аби вони отримували не 60 %,а 85 % податку на доходи фізичних осіб і т. д.

Що ситуація по області дуже неод­нозначна, добре проілюстрували і виступи місцевих голів. Так міський голова Бурштина Петро Курляк просив депутатів підтримати утворення Бурштинської територіальної громади. Якщо не на цій сесії, то хоча б на наступній. Нав­коло Бурштина хочуть об’єднатися 17 сіл, уже відбулися слухання, підписаний протокол намірів тощо. Ні в кого нема заперечень і люди вже хочуть працювати за новою системою. Не голосували. Як заявив Скрипнчиук, «проголосуємо, але як тільки отримаємо документи, що всі села справді згодні».

Геть інша позиція була у сільських голів Калуського району. Від їхнього імені говорила Станьківський сільський голова Романія Романишин. Їх обурює те, що в проекті ОДА всі села мають об’єднатися навколо Калуша.

«Це давній проект, який не перший рік протягується містом, – заявила Романишин. – Там уже говорять, що «бідні села, приєднавшись до багатого Калуша, заживуть щасливо» або «об’єднай міста району, будете мати золоті батони».

За її словами, села не проти об’єднання, у них був проект про створення п’яти громад, а якщо цього забагато, то готові працювати над іншим, але проект про об’єднання з містом їм ніяк не підходить.

Судячи з усього, ця історія надовго. Та тут головне – аби хоч по-людськи зробили, бо жити потім в одній хаті із новими сусідами вже точно не столичній владі, а саме нам з вами.