Майдан, війна, очікувані зміни в Україні неабияк вплинули і на випускників шкіл, які нині обирають майбутній фах. Популярність деяких спеціальностей відчутно зросла. Натомість ті, що тримали лідерство протягом років, нині його втрачають.
Інформатика тримає планку
Якраз із комп’ютерниками все більш-менш передбачувано. Але також все більше абітурієнтів придивляються до технічних напрямків. Збільшилася кількість факультетів і кафедр, які готують фахівців у галузі новітніх технологій. А оскільки найшвидшими темпами вони розвиваються й за кордоном, то на таких спеців є попит у всьому світі.
«Останнім часом кількість заяв, поданих для вступу на технічні спеціальності, зросла на 20-30 %, – каже Руслан Запухляк, заступник секретаря приймальної комісії Прикарпатського національного університету. – І особливою популярністю користуються комп’ютерна інженерія та інформатика».
«Комп’ютерна» освіта вже давно сприймається як універсальна, адже сфера використання ІТ-технологій дуже велика. Вони застосовуються у виробництві, у проектуванні, не кажучи вже про інтернет. Хороший комп’ютерник у найближчі роки навряд чи буде зайвим на ринку праці, але за однієї умови – він має бути справжнім фахівцем.
Медичний фронт
З війною в Україні фах медпрацівників потрапив до переліку найзатребуваніших. Тепер їх призивають до війська, тож батьки та вчителі радять перед вступом не раз зважити усі «за» і «проти». Але попит серед школярів зростає і далі.
«Нікого не збираються кидати напризволяще, – говорить Юрій Солоджук, голова студентського парламенту Івано-Франківського медуніверситету. – Тих випускників, яких направили на практику в східні області, потім відкликали із зони бойових дій. Складна ситуація в Україні має відчутний вплив і на нас, тож кожен намагається зробити якнайбільше, аби допомогти армії та волонтерам. Цього навчального року ми не раз брали участь у благодійних заходах. Люди усвідомили важливість медичної освіти, тож навряд чи кількість вступників до вишів, які її надають, зменшиться».
Мало того, серед молодих фахівців, які щойно закінчили інтернатуру, є чимало тих, хто прагне поїхати на Донбас добровольцем. Проте на заваді стають юридичні умовності: якщо тебе не призвали повісткою, то мусиш звільнятися з офіційного місця роботи. І все одно люди їдуть…
Слово має вагу
Робота на телебаченні чи у пресі – заповітна мрія багатьох. Але тут вступники мають подолати трохи більше перешкод, ніж інші (окрім балів ЗНО, враховуються і результати творчого конкурсу, і наявність творчого доробку). Незважаючи на це, кількість охочих навчатися журналістиці минулого року вразила всіх, навіть членів приймальних комісій. Так, з наміром пройти завершальний, творчий етап конкурсу до Львівського національного університету (ЛНУ) в 2014 році прибули 600 осіб (у 2013-му було 383). І популярність журналістики продовжує зростати.
«Жодна розвинена держава не може дозволити собі втрату контролю над розвитком ЗМІ, – каже Богдан Тихолоз, заступник декана журфаку ЛНУ. – Адже саме вони великою мірою формують світогляд населення. Слово, звернене до людини з екрану чи з газетної шпальти, здатне як врятувати, так і погубити не одне життя. Багато українських абітурієнтів націлені на навчання за кордоном, втім, я вірю, що українська освіта вистоїть. Ми повинні всіляко сприяти перспективним абітурієнтам та вступу їх до державних вишів. Саме тому керівництво ЛНУ планує запровадити в університеті таку спеціалізацію, як військова журналістика. Ми очікуємо ще більшого напливу абітурієнтів у 2015 році».
Військова справа – знову престижно
Лише минулого року кількість охочих здобути професійну військову освіту зросла на 14 %, а дівчат-вступників при цьому стало вдвічі більше.
«Багато молодих людей справді захотіли отримати ґрунтовну базу знань з військових навичок, аби потім гідно служити державі, – говорить Олександр Позній, фахівець із зв’язків з громадськістю Університету новітніх технологій (УНТ, Київ). – Але є й ті, що таким чином планують 4-5 років «ховатися» від призову. Причиною багатьох проблем України є негнучка система освіти, нездатність передбачити попит на ринку праці тих чи інших професій. Коли з’являється потреба у спеціалістах нової галузі, минають роки, перш ніж вони здобудуть кваліфікацію».
Запізнення з наповненням ринку необхідними фахівцями може бути особливо небезпечним саме у військовій галузі. Адже добра професійна підготовка армії є запорукою безпеки країни. Нині ця теза вже не потребує доказів. Тепер стала очевидною потреба в якісних кадрах, тож виші, які займаються підготовкою офіцерів, очікують на велике поповнення.
