Горяни з села Розтоки Косівського району в неділю дискутували на зборах щодо будови міні-електростанції на річці Черемош.
Але спершу сільський голова Євген Данищук повідомив про збір харчів для бійців АТО. Сказав, що повезе сам, бо отримав повістку. Натомість зал, 152 людини, одразу проголосував не відпускати війта в армію до завершення каденції. Харчі збирати селяни згідні.
Пізніше депутат райради Василь Шкондеюк виступав від імені фірми-забудовника ГЕС. Розповів про виділені кошти під проекти на розвиток села. Поставили електростанцію на голосування, порахували: більшість – за, лише 11 проти.
Аргументи противників відомі. За кілька кілометрів звідси, в селі Пробійна Верховинського району, вже є МГЕС. А ще там уже майже нема води, зате є проблеми. Видовище – не для туристів, місцевим, м’яко кажучи, незатишно, будівництво призупинили.
Раніше висували свої претензії щодо спорудження міні-ГЕС у Розтоках і мешканці села-тезки, що на протилежному березі Черемоша. Депутати Путильської райради навіть зверталися до керівництва обох областей із вимогою провести ґрунтовну експертизу. Фірма-забудовник виділила для буковинських Розток 10 тисяч тонн цементу для укріплення берегів.
Прихильники міні-ГЕС кажуть, що в косівських Розтоках споруджують малу ГЕС не трубного, як у Пробійні, а басейнового типу. Війт Євген Данищук розповідає, що таких багато в Альпах, Японії.
«Вони екологічно безпечні, – переконує він, – бо лише 20 % річкової води потраплятиме до басейну. Він збоку від русла займатиме площу 400 м на 20 м. Така МГЕС вже є в селі Яблуниці Путильського району, і народ там наче не протестує. Фірма «Косівгідроенерго» отримала дозвіл сесії Розтоцької сільради ще за попередньої каденції».
Забудовники мають намір ще багато зробити для села, а зокрема укріпити береги. Адже повінь 2008 року наробила чимало біди. Зруйнований міст досі не відновили.
З МГЕС тут пов’язують збільшення робочих місць. Про це на зборах нагадав колишній сільський голова Іван Данилюк. За часів СРСР дозволу в горян на спорудження гідроелектростанції не питали, ще й із кожного двору мали відробити сім днів на будові. Але й село розвивалося. Згодом ГЕС занепала, а напочатку 1990-х її геть розікрали. Загалом в Україні було майже тисяча малих ГЕС. Нині їх збереглося 150, діючих лише 49, на Прикарпатті – жодної.
