У Косівській громаді відбувся навчальний польовий табір зі збереження єврейських цвинтарів «Камені пам’яті». Експедиція об’єднала молодь з усієї України для вивчення та документування старовинних надгробків (мацев).
Під час польових робіт дослідникам вдалося зробити важливе історичне відкриття — виявити та розшифрувати найдавніший датований надгробок некрополя в Косові, який походить ще з 1691 року, йдеться на стоірнці Косівської територіальної громади.
Захід організувала Європейська ініціатива зі збереження єврейських цвинтарів (ESJF) у партнерстві з Відділом культури та туризму Косівської міської ради та Міжнародною програмою з юдаїки за фінансової підтримки МЗС Німеччини.
На єврейському цвинтарі в Косові знайшли недатований попередніми експедиціями надгробок кінця XVII століття
Під час польової розвідки під керівництвом директора освітніх програм ESJF Олександри Фішель й історика Олени Колб вдалося віднайти недатований попередніми дослідниками надгробок (мацеву). Стела має три епітафії: одну на лицьовій стороні та дві на торцях, що є унікальною практикою.
Поховання на лицьовій стороні Рози, дочки Зерах Хаїма, датується 1691 роком, відтак наразі це найстаріший відомий датований надгробок на цвинтарі в Косові. Попередні експедиції називали найдавнішим надгробок 1712 року. Це відкриття відносить некрополь у Косові до невеликого переліку кладовищ в Україні, де збереглися надгробки XVII століття, – йдеться у повідомленні.
На лівому торці вибито «Цві Гірш, син Беньяміна», правий торець зберігся гірше, встановити ім’я покійної поки не вдалось.
Також науковці додають, що прочитати епітафії до кінця на бокових поверхнях мацеви неможливо – декілька років тому цвинтар постраждав від спроб його упорядкувати. Тоді частину надгробків забрали зі своїх місць і забетонували їх у платформи, що, на жаль, призвело до поступового руйнування і заховало частину текстів під бетоном.
Окрім польової роботи з надгробками, учасники познайомилися з історією Галичини й галицького єврейства, зокрема громад Косова, Кутів, Вижниці, Коломиї та Івано-Франківська. Фокус лекцій і екскурсій був на мультикультурній спадщині. Говорили про вклад різних громад в розвиток регіону, добросусідство в минулому та сьогоденні і як приклад взаємовідносини засновника хасидизму Баал Шем Това та ватажка опришків Олекси Довбуша.
Про ESJF
Результатом понад десятирічної роботи ESJF є база даних із понад 4000 цвинтарів у 20 країнах Європи, на понад 400 із яких ESJF встановила огорожі.
В Україні ESJF працює від дня заснування. Повномасштабна війна також не зупинила роботу — у 2022 році було огороджено 9 єврейських цвинтарів в країні, у 2023 — 8, у 2024 — 7, у 2025 — 10, а у 2026 році в Україні вже встановлено огорожі навколо 6 єврейських цвинтарів. Загальна кількість єврейських цвинтарів, огороджених за 11 років роботи ESJF в Україні станом на жовтень 2026 року сягає 206 місць, з них на Івано-Франківщині — 11, більшість з яких профінансувало Міністерство закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.
