Івано-Франківщина знову має болючі втрати. Під час бойового завдання поліг військовий з Яремче Любомир Медик. Завтра, 30 жовтня, на кладовищі у селі Чукалівка Івано-Франківської громади перепоховають старшого сержанта Володимира Невойсу із Запоріжжя.
Про загибель Любомира Мельника повідомили на Facebook-сторінці Українського католицького університету, в якому раніше він навчався.
У 2009 році Любомир Медик здобув там ступінь магістра історії. Окрім цього, досліджував стародавні фотографії, колекціонував старожитності та український традиційний одяг, пишуть на сторінці закладу.
Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну Любомир Медик долучився до 157 окремої механізованої бригади. Він загинув у жовтні 2026 року в селищі Степногірськ на Запорізькому напрямку.
Він мав стільки добра та любові в серці… Прагнув жити простим людським життям, — написав про брата Михайло Медик.
Студенти та викладачі УКУ поділилися власними спогадами про полеглого бійця.
Любко був дуже добрим і чуйним. Він умів підтримувати, тішився успіхами інших і зовсім не соромився про це написати. Коли Любко пішов до війська, я завжди раділа його дописам у фейсбуці. Останній був смішний, про Радіодиктант національної єдності. Світла пам’ять, Любку. Дякую тобі за доброту, за підтримку і за те, що вмів радіти за інших. Дуже боляче, — написала одногрупниця Софія Ліщинська.
Подруга Лада Москалець розповіла про навчання з Любомиром та яким вона його запам’ятала.
Я знала Любка з УКУ і дуже добре запам’ятала, як ми сиділи на якомусь спецкурсі із середньовічної історії. І я була вражена, як розумно і водночас просто він говорить. Часто студенти в університеті захоплюються концепціями чи теоріями, але за словами Любка був помітний, власне, гострий розум — я раніше цього не зустрічала і дуже запам’ятала той момент. Крім цього, він був дуже цікавою і теплою людиною. Цілий світ зник в одну мить, дуже шкода і світла пам’ять, — написала Лада Москалець.
Також спогадами про товариша поділилася Устя Стефанчук. Вона спілкувалася з Любомиром, коли він був на фронті.
Любчик… Оце недавно ти мені писав, що ти вже восьмий місяць на позиції, і невідомо, коли вас виведуть. А ще писав, що мрієш про хатку так далеко в селі, щоб там нікого не було, і жити там відлюдником. Я не можу повірити… У цій війні ми втратили ще одну неймовірно світлу, глибоку людину, знавця та дослідника старовини, талановитого оповідача, отого особливого типу вродженого філософа, — написала Устя Стефанчук.
Про перепоховання Володимира Невойсу в коментарі Суспільному повідомив директор КП «Міська ритуальна служба» Андрій Хруник.
За його словами, військового перепоховають за ініціативи його дружини, яка переїхала із Запоріжжя в Івано-Франківську громаду.
На Facebook-сторінці КП «Міська ритуальна служба» повідомили, що Володимир Невойса народився 18 березня 1967 року. Військовий загинув 10 червня 2023 року.
Володимир понад п’ять років працював водієм автобуса у комунальному підприємстві «Запоріжелектротранс». У перші місяці війни добровільно пішов на фронт. Його портрет розмістили в автобусі, на якому він раніше працював.
Він був справжнім прикладом істинних цінностей, розуміння дружби, відданості своїй професії, як він і тут працював чи там служив. Дуже гарна людина, — так згадує Володимира Невойсу його колега Максим Кулик.
Рішенням Івано-Франківської міської ради від 30 квітня 2025 року військовослужбовцю присвоїли звання «Почесний громадянин міста Івано-Франківська».
30 жовтня о 9:00 почнеться прощання з Володимиром Невойсою у Будинку смутку на вулиці Ребета, 3 в Івано-Франківську. Того ж дня о 10:20 бійця перепоховають на Алеї героїв на цвинтарі у селі Чукалівка.
Читайте: У Франківську відкрили меморіальні дошки шістьом полеглим захисникам
