Івано-Франківщина прощається із ще чотирма захисниками України: Василем Бабієм, Володимиром Онуфраком, Дмитром Дмитрюком, Іваном Артимчуком.
Голова Верхнянської територіальної громади Михайло Маліборський повідомив про загибель Василя Бабія, 23 січня 1983 року народження.
Як йдеться у повідомленні, 6 жовтня 2026 року під час виконання службових обов’язків передчасно зупинилося серце старшого солдата Василя Бабія.
Чоловік загинув 7 листопада 2025 року.
Початок прощання із загиблим відбудеться 10 жовтня о 9:00 в Будинку смутку (м. Івано-Франківськ, вул. Ребета (Побутова), 3). Поховання воїна на Алеї Героїв міського кладовища в с. Чукалівка о 10:20.
Гвіздецька територіальна громада підтвердила загибель Дмитра Дмитрюка, 4 вересня 1988 року народження.
З 24 грудня 2025 року Дмитро вважався зниклим безвісти. 9 жовтня 2026 року, після проведеної експертизи ДНК, підтвердилося, що це він. Серце воїна зупинилося 24 грудня 2025 року, під час запеклого бою поблизу населеного пункту Званівка Бахмутського району Донецької області.
Дмитро народився народився 4 вересня 1988 року. Жив у селі Хом’яківка. Навчався в Гвіздецькому ліцеї. Закінчив Вище професійне училище №17, де здобував професію електрозварника. Працював у Києві, виїжджав на заробітки до Чехії.
А у 2017 році свідомо зробив вибір воїна — підписав контракт із славетною 10-ю окремою гірсько-штурмовою бригадою, ставши на захист східних кордонів у лавах АТО/ООС, зокрема пройшовши через запеклі бої біля села Врубівка. З перших днів повномасштабного вторгнення Дмитро знову тримав небо над нами. Служив на посаді стрільця-зенітника 3 зенітного ракетного відділення військової частини А3715 (108-й окремий гірсько-штурмовий батальйон). Спочатку боронив Київщину, а далі непорушною стіною закривав наше небо та землю на палаючій Донеччині. Його відвага відзначена медалями «Ветеран війни», «400 років Хотинської битви» та почесним нагрудним знаком «Завжди на висоті», – йдеться у дописі.
