Прикарпаття втратило Дмитра Червінського з П’ядицької громади, Сергія Вірстюка з Солотвинської громади, Дмитра Сторощука з Городенківської громади, Василя Вірстюка з Надвірнянської громади та Володимира Цьолика з Тисменицької громади.
Дмитро Червінський народився 9 грудня 1987 року. Жив у селі Турка П’ядицької громади.
Служив на посаді кулеметника 2 відділення 3 взводу 2 спеціальної роти військової частини А4270.
З 19 вересня 2024 року воїн вважався зниклим безвісти. У вересні 2026 року стало відомо, що Дмитро Червінський загинув поблизу міста Гірник Донецької області.
Прощання з Дмитром Червінським розпочнеться о 10:00 15 вересня від Будинку культури у селі Турка.
Розділяємо біль непоправної втрати та схиляємо голови у скорботі. Нехай Господь дарує Герою вічний спокій і Царство Небесне. Вічна пам’ять і шана Захиснику України! Слава Україні! Героям Слава! – йдеться в дописі на Facebook-сторінці відділу освіти, культури, молоді та спорту П’ядицької громади.
Сергій Вірстюк народився 17 січня 1985 року. Жив у селі Пороги Солотвинської громади.
Був командиром групи 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти 2 штурмового батальйону 24 окремого штурмового полку «Айдар».
Сергій Вірстюк загинув 12 червня під час бойового завдання поблизу села Тихонівка Краматорського району Донецької області.
Вічна пам’ять і шана Захиснику України! Герої не вмирають. Слава Україні! – йдеться в дописі Солотвинської селищної ради.
Дмитро Сторощук народився 24 липня 1971 року. Жив у селі Торговиця.
Служив командиром кулеметного відділення інженерного батальйону Сил територіальної оборони ОК «Схід». Мав звання головного сержанта.
Дмитро Сторощук поліг 10 травня 2023 року під час бойового завдання поблизу Бахмута Донецької області.
До сьогодні захисник вважався зниклим безвісти. Невдовзі герой повернеться до рідного дому. Він віддав життя, боронячи рідну землю від російських окупантів, – йдеться у дописі Городенківської громади.
Василь Вірстюк народився 8 серпня 1987 року. Жив у селі Молодків Надвірнянської громади.
Служив стрільцем 2 відділення 3 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 50 полку імені полковника Семена Височана Національної гвардії України.
Серце воїна перестало битися 13 вересня 2026 року в лікарні внаслідок ускладнень правобічної пневмонії. Василь до останнього залишався вірним військовій присязі, мужньо виконував свій військовий обов’язок та захищав Україну. Він віддав найдорожче — своє життя — заради нашої свободи, заради мирного майбутнього, заради можливості для кожного з нас жити на рідній землі, — йдеться в дописі голови Надвірнянської громади Зіновія Андрійовича.
Володимир Цьолик народився 25 квітня 1984 року, жив у селі Одаї. Боєць служив у складі 33 окремої механізованої бригади. Мав звання молодшого сержанта.
Майже два роки військового вважали зниклим безвісти, проте цього вересня загибель військового підтвердили.
Володимир Цьолик загинув 2 листопада 2024 року поблизу села Максимільянівка Покровського району Донецької області.
Тисменицька міська рада висловлює щирі співчуття рідним та близьким Захисника, який віддав життя за Україну. Нехай Всевишній допоможе пережити біль гіркої втрати! Вічна пам’ять, шана і слава Герою! – йдеться в дописі Тисменицької міськради.
Читайте: Місце, де зустрічають полеглих. Як у Городенці громада береже пам’ять про воїнів
