20 серпня, о 14:00, в Івано-Франківському краєзнавчому музеї відбудеться відкриття нової експозиції «Сакральне Сучасне. Карпати». Подія проходить у межах мистецької програми кураторського тандему Яреми Стецика та Валерія Твердохліба. Програма діє на базі музею, об’єднуючи науковців, реставраторів, художників і громадських активістів.
Читайте: Реакція на трагедію. У Франківську відкрили виставку Данила Мовчана про війну (ФОТО)
Нова експозиція сформована навколо філософської матриці отця-митрата Івана Рибарука: «Мова – Віра – Культурна традиція – Історична пам’ять».
Проєкт досліджує перетин двох систем — автентичної гірської культури Карпат із її традиційним укладом та сучасного урбаністичного середовища, яке шукає нові форми осмислення сакральної спадщини.
Експозиційний простір структурований навколо двох взаємодоповнювальних залів: «Намолене Небо» і «Kryla» та «Нові пілігрими».
Осердя колекції — сакральні артефакти проєкту «Врятуймо скарби разом!»:
- Ікона «Деісус» XVIII століття з церкви Святої Параскеви в селі Космач (пам’ятка зафіксована у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків»).
- Коронована ікона XVII століття «Богородиця з намистом», що поєднує візантійський канон із традиційною галицькою естетикою.
- Придорожній хрест-розп’яття XIX століття з колекції Університету Короля Данила з Коломийщини.
- Поліхромний гуцульський свічник-трійця, який уособлює традицію родинної молитви.
Просторова інсталяція «Намолене Небо» і «Kryla»
Центральним об’єктом залу є конструкція з понад 150 старовинних дерев’яних ґонтин, знятих під час реставрації з покрівлі пам’ятки ЮНЕСКО — Струківської церкви XVI століття в селищі Ясіня та ще шести старовинних церков.
Завдяки ініціативі Ігоря Іванківа збережений матеріал став основою для творів сучасних художників з усієї України в межах благодійного проєкту «Kryla Karpaty». Частина цієї збірки розписаних ґонтин нині зберігається у фондах Манявського скиту й була спеціально надана обителлю для експонування на виставці.
Простір рефлексії та документалістики «Нові пілігрими»
Пам’ять Криворівні та Іван Франко: експонується камерний портрет письменника роботи маляра Івана Омеляновича як свідчення ролі Франка у відкритті культурного феномену Гуцульщини.
Спадщина Параски Плитки-Горицвіт: автентичні фотографії з віднайденого в 2015 році архіву мисткині, її наївний живопис, витинанки та рукописні книги.
Сучасний авторський погляд: карпатські краєвиди художника Яреми Стецика із кириличними текстовими структурами, серія витинанок Надії Бабій «І Слово стало Тілом» (за мотивами гуцульських свічників-трійць), а також документальний фільм Миколи Княжицького «Унікальні дерев’яні церкви Верховинщини».
Читайте: У Франківську презентували ікону, присвячену українським військовополоненим (ФОТО)
