На війні загинув Андрій Гекманюк, який досі вважався зниклим безвісти. Також у ДТП загинули Іван Бойченюк й Іван Марціновський.
Захищаючи Україну, загинув житель села Назавизів — розвідник-санітар 8 розвідувальної групи спеціального призначення 3 роти спеціального призначення 1 загону спеціального призначення Андрій Гекманюк, 7 грудня 2001 року народження. Про це повідомив голова Надвірнянської громади Зіновій Андрійович.

Військовий загинув 13 грудня 2024 року, під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Костянтинопольське Покровського району Донецької області.
Тривалий час Андрій вважався зниклим безвісти. І лише тепер, після проведення ідентифікації, ййого загибель підтвердили.
Також через ДТП загинув старший солдат Іван Бойченюк, 30.06.2000 р.н., житель села Кричка, оператор радіолокаційної станції взводу безпілотних авіаційних комплексів роти охорони батальйону охорони військової частини А 1349. Життя воїна обірвалося 16 серпня 2026 року, повідомили у Солотвинській селищній раді.

Прибуття траурного кортежу очікується завтра, 18 серпня орієнтовно:
- о 11:00 – селище Богородчани,
- о 11:45 – селище Солотвин (до Фігури Ісуса Христа).
- Опісля траурний кортеж вирушить до села Кричка.
Також через автокатастрофу обірвалося життя уродженця селища Гвіздець, жителя села Хом’яківка, ветерана Івана Марціновського. Про це повідомляють у Гвіздецькій громаді.

Іван народився 12 січня 1983 року. 7 червня 2023 року Іван вступив до лав Збройних Сил України. Служив водієм-електриком взводу безпілотних авіаційних комплексів у військовій частині А3029 (10-та окрема гірсько-штурмова бригада).
Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Дворічна Харківської області воїн отримав важке поранення внаслідок скиду вибухового пристрою з ворожого БПЛА. Після тривалого лікування та проходження військово-лікарської комісії, 3 грудня 2025 року отримав 3-тю групу інвалідності, пов’язану з захистом Батьківщини, і був виключений зі списків особового складу військової частини.
За мужність, героїзм та відданість військовій присязі Іван Васильович був відзначений високими нагородами: орден «За мужність» III ступеня (2024 р.), відзнака Міністерства оборони України «За жертву крові в боях за волю України» ( 2025 р.), медаль «Ветеран війни» (2024 р.), відзнака командира ОТУ «Лиман» «Знак доблесті»(2023 р.), нагрудний знак 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» (2023 р.).