Християни східного обряду у неділю, 31 травня, святкують День Святої Трійці, або П’ятидесятницю.
Як повідомляє Укрінформ, Трійця після Великодня та Різдва вважається одним із найбільших свят. Святкується завжди у неділю сьомого тижня після Великодня.
Свято зветься Трійцею, бо цього дня Господь уперше проявився в усіх своїх іпостасях – як Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий. У православних храмах на Трійцю виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році: підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають гілками дерев. На всенощній уперше за 50 днів після Великодня лунає дивовижна молитва, звернена до Святого Духа: «Царю Небесний, Утішителю, Душе істини…».
Читайте: Цвинтар, май і сорочка русалці. Як прикарпатці відзначають Зелені свята
Напередодні П’ятидесятниці, в суботу, християни вшановують пам’ять спочилих родичів – ця субота має назву Троїцької батьківської суботи. У понеділок святкують День Святого Духа.
У народі на Трійцю будинок прикрашають лепехою. Цього дня прийнято відвідувати родичів та друзів, а на стіл потрібно ставити щедре частування. Головною стравою вважається коровай.
Тиждень після Трійці називається седмицею першою після П’ятидесятниці, і під час нього не постують.
Трійця – це остаточне прощання з весною і зустріч літа. «Трійця трьома святами багата: квітами, травами й рум’яним літом», – говорили з цього приводу,
В Україні Трійця є офіційним державним святом. Зазвичай наступний понеділок після Трійці є вихідним днем, проте через воєнний стан додаткового вихідного у 2026 році в українців не буде.
Читайте: Зелені свята: час вшанувати героїв. Як це було майже 100 років тому (ФОТО)
Варто зазначити, що цього року в Україні відзначатимуть Трійцю 31 травня православні та греко-католики, а римо-католики відзначили П’ятидесятницю на тиждень раніше – 24 травня.
