У неділю, 15 червня, на площі перед Франківським драмтеатром відбулася чергова акція-нагадування на підтримку військовополонених та безвісти зниклих. На мирний пікет під гаслом «Будь голосом полонених!» зібралися рідні захисників, небайдужі франківці та гості міста, пише Репортер.
Акцію розпочали з гімну України та вшанування пам’яті всіх, хто загинув у боротьбі з ворогом.
Валентина Дутчак, мати безвісти зниклого Тараса Дєвічєва, каже, син у вересні 2022 року добровольцем пішов на війну. Служив у 3 штурмовій. 10 листопада 2023 року Тарас Дєвічєв виїхав на бойове завдання на 2 дні, а 14 листопада рідним прийшло сповіщення про те, що він зник безвісти.
Ми не маємо зовсім ніяких новин. У мого сина двоє діточок. Внук народився вже, коли мій син зник безвісти. 9 липня моєму внукові буде рік. Тарас не знає, що він вдруге став батьком, – розповідає Валентина Дутчак. – 19 місяців я шукаю свого сина. Скільки я дихатиму, стільки шукатиму. Ми не забудемо, будемо боротися до кінця, бо материнська любов не закінчується ніколи.
Син Надії Панчишин Андрій Панчишин став на захист України в березні 2023 року.
Мій син перед тим, як піти 22 жовтня на позицію, дзвонив, сказав, що п’ять днів не буде зв’язку. Пройшло п’ять днів, сім…Ми дзвонили, але телефон не відповідав. І аж 28 жовтня до нас приїхали з військкомату та сказали, що він зник безвісти, = говорить Надія Панчишин.
За її словами, про сина нічого невідомо вже 20 місяців. Рідні не перестають шукати інформацію про Андрія й чекають його повернення додому.
Учасник акції Дмитро Галюк вийшов у російський полон з Маріуполя та пробув там 1072 дні. 19 березня цього року повернувся в Україну. Сьогодні Дмитро вперше прийшов на акцію.
Я ще проходжу лікування. У мене ще не так багато сили, але мене надихають ваші подвиги, ваша робота – те, що ви робите для нас. Нам рашисти дуже часто говорили про те, що наші рідні просять їх, виходять на різні акції для того, щоб нас не повертали додому, бо нас знову заберуть на війну. Вони думали, що ми боїмося цього, – розповідає Дмитро. – Але коли я повернувся й нам надали першу інформацію про те, що відбувається в Україні, у мене з’явилася гордість за нашу державу.
Чоловік каже, не можна забувати про військових, які зараз нас захищають, і не можна забувати про полонених, бо над ними знущаються, стараються морально знищити.
Мені пощастило. Мене вибороли. Вибороли ви, виборола моя сім’я, мої рідні, моя дружина. Я дуже всім дякую і дуже вас прошу – допомагайте, не забувайте й виходьте на акції підтримки полонених, – говорить Дмитро Галюк.
Учасники акції тримали в руках прапори з портретами військовополонених та плакати з гаслами: «Наші рани кровоточать, бо герої в полоні», «Народжені вільними досі в полоні», «Волю захисникам України» тощо.
Співорганізаторка, дружина військовополоненого захисника «Азовсталі» Лілія Гуртовська говорить, сьогодні особливий день, тому що нині – День батька. І кожний батько, коли вирушає на війну, йде з великим болем, залишаючи свою сім’ю, своїх дітей. Говорить, батьки демонструють цим величезну жертовність.
Вони захищають не тільки своїх дітей, а й цілу націю. Націю живих, мертвих і ненароджених. Тому кожний з нас має долучатися і бути гідним їхньої боротьби, гідним їхньої пожертви. Маємо робити все для повернення їх живими. Вільні мають боротися за військовополонених, – каже Лілія. – Обміни відбуваються, але їх недостатньо, тому що тисячі ще там. Ми маємо повернути кожного. І ми будемо виходити на акції доти, поки останній захисник, військовополонений, не повернеться додому.
Директор Франківського драмтеатру Ростислав Держипільський каже, сьогодні в Івано-Франківську вдруге відкривається український Шекспірівський фестиваль і вдруге – під час війни.
Нашою метою, щоб вступити в шекспірівську мережу, було те, аби використати цю дуже престижну європейську світову платформу, аби говорити, кричати на весь світ про ту жахливу війну, яка сьогодні відбувається в центрі Європи. Про ту московську орду, яка прийшла на нашу землю, яка плюндрує наші землі, будинки, яка вбиває наших найкращих синів і доньок. Тому для нас принципово було розпочати цей престижний світовий форум, Шекспірівський фестиваль, акцією «Будь голосом полонених», – говорить Ростислав Держипільський. – Ми закликаємо, аби ви приходили й віддавали хоча б трошки свого часу, щоб кричати на весь світ, аби якомога швидше звільнили наших захисників.
Акція-нагадування відбувається щонеділі на різних локаціях Івано-Франківська.
Авторка: Мирослава Надкернична
Comments are closed.