“У кожному третьому з нас є купа осколків”, – Микола з позивним «Булька», військовий ТЦК

Військовослужбовець одного з ТЦК та СП області Микола з позивним «Булька» долучився до лав ЗСУ ще на початку березня 2022 року. Служив у 128 окремій гірсько-штурмовій бригаді навідником мінометів.

Історію військового розповіли у відео Івано-Франківський центр комплектування та соціальної підтримки.

«Булька» обороняв країну на Запорізькому напрямку. А далі його відправили на навчання до Німеччини на перекваліфікацію. Звідти Микола знову відправився на фронт.

Ми тільки приїхали і в 12:00 ночі нам сказали на 6:00 годину збиратись – будемо штурмувати Херсонщину, – згадує військовий. – Командир сказав: «Хлопці, хто зі мною?» Ми всі одноголосно відповіли так. Рюкзаки перепакували, сіли на пікапи й погнали.

Читайте також: Хліб від «Мурашки». Ветеранка Оксана Любінець втілила давню мрію та відкрила у Тисмениці пекарню

Микола згадує, як на Херсонщині їх зустрічали люди та дякували.

Ворог не давав людям ні їжі ні води, – говорить військовий. – Забороняли набирати воду. Ми як зайшли старалися для населення, аби дати якоїсь води, зв’язку, телефони. Бабуся дзвонила внукам, дітям. Оце було найбільше, бо люди живі і мають кому зателефонувати.

Далі був Донецький напрямок – дорога між Соледаром і Бахматом. Вже йшли важкі бої під Бахмутом, не було можливості просто користуватися транспортом, тому військові носили міномет і все спорядження на плечах.

Микола порвав м’язи лівого коліна. Коли відправився в лікарню там медики сказали шити, що треба хірургічне втручання, бо не зможе ходити.

Миколу прооперували у Франківську. Далі він знову відправився на фронт. Але його вже перевели з мінометної батареї в роту вогневої підтримки. Та з коліном сталося гірше і потрібна була друга операція. Зараз Микола не може виконувати бойові завдання, він служить у ТЦК.

Тут служать люди з бойовим досвідом, просто з різними ступенями поранення, – говорить «Булька». – Фактично в кожному третьому з нас є купа осколків. Спілкуєшся з людьми про мобілізацію і зразу чомусь агресія від людей, мовляв, іди служи, іди воюй. Усім хлопцям важко і страшно, тому що постійні обстріли. Але звідкись сила береться, аби не було це тут.