У ніч проти неділі, 27 жовтня, Україна переходить на зимовий час – стрілки годинників треба перевести на годину назад. Цей перехід мав стати останнім. Адже у липні цього року Верховна Рада підтримала проєкт, який скасовує подальші переведення. Однак президент Володимир Зеленський його досі не підписав – і, як кажуть джерела ВВС, не планує цього робити.
Читайте: Цієї ночі Україна переходить на зимовий час. Це добре чи погано?
Проєкт закону №4201, який скасовує сезонне переведення годинників, депутати підтримали у другому читанні 16 липня. Відповідно до нього, в останню неділю жовтня Україна перейде на зимовий час востаннє і має на ньому лишитися.
Згодом законопроєкт підписав голова Верховної Ради, і 21 серпня його направили на підпис президенту. Однак Володимир Зеленський його досі не підписав.
Як повідомив ВВС Україна співрозмовник у президентській команді, цей закон так і не підпишуть.
Не планує президент підписувати, – твердить співрозмовник в ОП. А для ветування закону строки вже минули.
Інший співрозмовник у президентській фракції також запевнив, що підпису не буде.
Спікер це протис, це його ідея, тому, щоб його не ображати, вето не буде, але і підпису не буде», – каже співрозмовник у Раді.
За його словами, все порахували й побачили мінуси для економіки – «вилізли збитки у кілька мільярдів».
До аргументів проти підписання закону співрозмовник додав петиції на кшталт «не крадіть наші вечори», з якими виступали українці.
Автором законопроєкту є Руслан Стефанчук. Він згадав про ідею скасувати переведення і залишитись жити за зимовим, за його словами, природним для України часом, після того, як став новим головою Ради.
Він подавав такий проєкт 2020 року, і його навіть ухвалили у першому читанні.
Але це трапилось на початку березня, за кілька тижнів до переходу на літній час. Ідея Стефанчука провалилася, а сам документ повернули на доопрацювання та повторне друге читання. Однак 2021 року для нього також забракло голосів.
Читайте: Не лише пільговики. Коли харчуватимуться безкоштовно учні 1-4 класів на Прикарпатті
UTC+2 чи UTC+3: який час буде в Україні
«Восени ми перейдемо на зимовий час і залишимось на ньому, тобто UTC+2 або київський час», – зазначала заступниця голови фракції «Слуги народу» в парламенті Євгенія Кравчук після того, як Рада ухвалила закон.
Стандарт UTC – або Всесвітній координований час – використовують в усьому світі для регулювання часу.
Часові пояси навколо земної кулі описуються як додатне або від’ємне зміщення від UTC – на схід чи захід від нульового меридіана. Відповідно часовий пояс України – UTC+2, і цей час називають стандартним київським часом.
Для тих країн і регіонів, де переходять на літній час, зміщення відносно UTC також змінюється (зазвичай +1 година). Тобто літній час в Україні – UTC+3.
Як зазначають у міністерстві економіки, саме зимовий час, на який цієї неділі перейде Україна, є природним для країни та відповідає її географічному положенню. А перехід на літній час робили з метою ефективного використання світлої частини доби.
Якщо Зеленський так і не підпише закон, такі переходи триватимуть і надалі.
Читайте: «На шапку» – підсумки. Про зібрані кошти, тромбоеластограф, поліцію і військову каску
Які країни переводять годинники, а які – ні
Станом на 2024 рік перехід на літній час відбувається в більшій частині Європи, Північної Америки, а також у деяких країнах Африки, Азії, Південної Америки та Океанії.
Годинники зокрема переводять у всіх країнах ЄС, Великій Британії, Сполучених Штатах (окрім Аризони, Гаваїв і Територій США), у більшій частині Канади, в частині Австралії, Новій Зеландії, Чилі, Єгипті та Лівані.
Водночас у більшості країн Африки, Азії та Південної Америки переходу на літній час немає.
Також не переводять годинники у Росії, і через це – на окупованих нею територіях України, де використовують московський час – UTC+3.
Історія переведення годинника
В Україні час двічі на рік змінювали з 1981 року. Наприкінці березня переходили на літній, а в останній тиждень жовтня – на зимовий.
Традицію переводити годинники у Європі запровадили після Першої світової війни. Таким чином хотіли заощадити електроенергію. Переведення годинників улітку давало можливість довше користуватись денним світлом. Згодом ця потреба відпала, а у 1970-х, під час нафтової кризи, знову стала актуальною.
Утім світ давно винайшов інші дієві способи заощаджувати електроенергію. За оцінками чеських вчених, переведення годинників дозволяє заощадити лише 0,34% електроенергії.
Переведення годинника створює багато незручностей для залізничників та авіадиспетчерів, які мусять постійно двічі на рік змінювати розклад рейсів.
Але головне – це вплив цієї традиції на біологічні ритми та здоров’я людей.
«Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб», – писав Стефанчук у пояснювальній записці до свого законопроєкту.
Свого часу про це говорила і колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун, а також різні дослідження.
ЄС з 2019 року скасував обов’язкове для всіх країн переведення часу. Однак ці плани досі не реалізовані, і більшість країн Європи продовжують переводити годинники.
У 2011 році спробувала перейти на «постійний літній час» росія, а слідом за нею й Україна. Тодішній український президент Янукович торгувався з росією з низки проблем і «питання часу» вважали одним з елементів торгу.
Україна остаточний перехід на літній час швидко скасувала.
Зимовий час: добре чи погано
У 2020, коли законопроєкт подали вперше, у профільному комітеті стверджували, що, за даними науковців, саме UTC+2 (тобто зимовий час) є природним для України. Але деякі активісти були проти.
«Для українців це означає, що цілих пів року в Україні буде на годину скоріше наступати ніч», – говорила колишня політична діячка Тетяна Чорновіл.
Лунало багато голосів, що літні світлі вечори через це опиняться у минулому.
Через «зимовий час» влітку рано світатиме. У липні сонце сходитиме о 2.52 ночі, а заходитиме о 19.12. Це буде особливо відчутно на сході.
Щоб було добре в усіх регіонах, Стефанчук пропонував дописати у закон, «що органи місцевого самоврядування в разі необхідності можуть рекомендувати час початку робочого дня для підприємств, установ та організацій усіх форм власності на відповідній території».
Але є ще одна причина для невдоволення. Депутат від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович вказував раніше на те, що через «зимовий час» ми не зможемо синхронізовано жити з Європою.
«Коли в Україні буде перша година, у Бухаресті, який західніше, буде друга», – говорив політик під час обговорення законопроєкту Стефанчука у Раді.
Як показували соцопитування, українці також не могли дійти спільної думки щодо цього питання. Наприклад, опитування Research & Branding Group, проведене у жовтні 2021 року, показало, що 42% схвалювали ідею відмовитись від переведення годинників.
Але 17% пропонували відмовитись від літнього часу, а 25% – від зимового. Ще третина опитаних вважали за краще залишити все як є, а 26% не визначились, як бути.
Читайте: «Щоб не було звуків тривоги». Що просять діти з інтернатів у Святого Миколая та як йому допомогти
Comments are closed.