Кожне місто має свій характер, свій темперамент і ритм життя. Я б навіть назвав це мелодією міста. Як будь-яка музика має своїх прихильників і противників, так і міста. Є такі, що заворожують та притягують, а є такі, що відштовхують від себе. І творять цю мелодію міста його мешканці, своєю буденністю, тим, як пересуваються містом, як спілкуються, як дивляться один на одного.
Яким я чую Івано-Франківськ? Для мене це місто, що має свою історію і в якому живуть люди, сповнені натхнення. Місто, яке спонукає до творчості. Місто, де люди зустрічаються, спілкуються, закохуються, народжують нові ідеї, створюють нові сім’ї і творять. Творять картини, творять книги, творять нові бізнеси, творять своє місто.
Останнім часом нам стає все важче знаходити одне одного. Ми закуті в офісах та квартирах, закуті в автомобілях. Робота – дім, дім – ринок, ринок – робота. Переповнені маршрутки, розбиті дороги, болото, пилюка, жахливі вивіски – все це, як фальшиві ноти в мелодії. Через них боляче вухам, через них нам не подобається те, що ми чуємо, через них ми забуваємо, як справді звучить наше місто.
Як нам відновити музику, відновити гармонію? Можливо, просто зменшити гучність? Якщо у нас буде багато місць, де ми почнемо чути одне одного, де зможемо спілкуватись і творити, де замість шуму та вихлопів авто буде чути дитячій сміх та шепіт закоханих, то мелодія зазвучить.
Яку музику буде відтворювати Франківськ у майбутньому, залежить від кожного з нас. Кожен може мати свій стиль та ритм, але якщо не замикатись в собі, якщо відчувати ритм інших, то вийде чудова мелодія. Мелодія, яка притаманна саме нам, саме Франківську, місту, в якому так хочеться жити і творити.
Сергій Фіцак,
управляючий партнер
ІТ-компанії Softjourn,
партнер середовища «Тепле місто»
