Анотаційні дошки трьом полеглим захисникам відкрили на фасаді ліцею №22, де навчались Герої. Андрій Лотоцький був старшим солдатом зведеного штурмового загону 65 окремої механізованої бригади. Ігор Стефурак – стрільцем-санітаром 3 стрілецької роти 20 окремого стрілецького батальйону. Володимир Ємельянов – старшим солдатом розвідувального взводу 1 стрілецького батальйону окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
Кожен захисник мав різні обов’язки, але їх поєднувала одна мета – боротьба за вільну Україну, пишуть на сайті oper.info.
Вони – приклад того, що волю треба виборювати, виборювати своє майбутнє. І йти до кінця, коли ти впевнений в тому, заради чого ти живеш і здійснюєш той чи інший вчинок. Яскравим прикладом цього є наші випускники, пам’ять яких ми сьогодні увіковічнюємо на стіні пам’яті нашого ліцею. Кожен ранок, ідучи на роботу, чи навчання, дивлячись їм в очі, будемо розуміти, яка відповідальність перед нами всіма. Наші випускники, наші Герої, наші хлопці, яким ми сьогодні віддаємо цю шану – ми їх знали, вони мали стержень, були міцні як граніт, вони не боялися висловлювати та відстоювати власну думку, – пригадує про полеглих директор ліцею №22 Михайло Калинюк.
Сміливі, віддані та жертовні – саме такими були хлопці, які без вагань стали на захист України. Вшанувати пам’ять полеглих Героїв прийшли рідні, друзі, вчителі та знайомі. Зі сльозами на очах матері пригадують своїх синів: воїнів, захисників, борців з несправедливістю та злом.
Дякую, сину тобі, бо ти був моєю підтримкою, моєю силою. Ти допомагав своєму братові, який тяжко поранений і ти носив його на своїх плечах. Ми покладали на тебе великі надії, але тепер ти відійшов від нас. Дякую усім людям, які підтримують нашу сімʼю і допомагають. Дякуємо владі, усім хто тут зібрався. Спасибі за все, – каже пані Надія, мама загиблого Ігоря Стефурака.
Дякую всім за це вшанування наших загиблих воїнів. Ми завжди будемо їх памʼятати. А наша ми захисникам я бажаю мужності, сили й наснаги вигнати ворога з нашої землі!, – говорить пані Світлана, мама полеглого Володимира Ємельянова.
На жаль, хлопці далі гинуть на московсько-українській війні і ми відкриваємо анотації дошки. Бо наше завдання – зберегти памʼять. Але найважливіше зараз – допомагати військовим. Місто понад 600 мільйонів гривень спрямувало на підтримку ЗСУ. Але долучитися може кожен – на ярмарку, плести сітки, донатити, волонтерити. Робити все, щоб ця перемога була якнайшвидше і ми більше не відкривали таких анотаційних дощок у нашому місті, – підсумовує Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.
Життя Андрія Лотоцького, Ігоря Стефурака, Володимира Ємельянова забрала війна з росією. Але вони загинули Героями, бо боролись за вільне майбутнє України. Дякуємо і назавжди збережемо пам’ять.
Читайте: Сергій Фуштей та Любомир Вахняк – у Франківську відкрили ще дві анотаційні дошки військовим
