Одна із центральних вулиць Франківська називається «Сестер Василіянок». Цим вона завдячує греко-католицькому монастиреві. Станиславівський монастир був повноцінним монашим об’єднанням, в ньому працювали та молилися приблизно 90 монахинь. Перша світова війна напряму зачепила і преподобних сестер.
Місто неодноразово займали російські війська. Станиславівський єпископ Григорій Хомишин дозволив сестрам залишити Станиславів і переїхати у безпечніше місто, проте жодна з них не покинула монастиря.
Монахині влаштували тут сиротинець для бездомних дітей, а на кошти Червоного Хреста відкрили кухню для бідних. Під час Брусиловського прориву, коли бойові дії сягнули апогею, монастир на деякий час навіть перетворився на військовий шпиталь.
