У середу, 15 листопада, церква починає Різдвяний піст. Цього року вперше за григоріанським календарем.
Різдвяний піст — це період, який розпочинається 15 листопада і триває до 24 грудня зокрема, коли Церква за допомогою молитов та духовних практик допомагає підготуватися до зустрічі з новонародженим Христом, пише на сайті УГКЦ.
Яка мета Різдвяного посту?
Як розповідає о. Юліан Катрій у праці «Пізнай свій обряд», із давніх-давен празник Різдва Христового був на рівні з Воскресінням. Тому й церковний устав трактує Христове Різдво як другу Пасху. У старих типіках і богослужбовому псалтирі під 25 грудня є така примітка: «Пасха, празник триденний». Тож, як до празника Пасхи вірні готувалися молитвою та постом, так і Різдвяний піст став для них часом підготування до приходу Спасителя.
За словами священника, Різдвяний піст став для Церкви також символом молитов і постів старозавітних патріархів та пророків, які з тугою очікували приходу Месії.
У наш час Церква з різних причин досить злагіднила дуже строгі пости, які були раніше, і залишила їх радше добрій волі вірних. Та це не означає, що ми не зобов’язані до практики духа жертви, спокути й посту. Хай, отже, любов до Христа Господа, добро нашої душі та любов нашої священної традиції будуть для нас головними спонуками в тому, щоб щоразу до зустрічі празника Христового Різдва ми підготовляли наше серце й душу молитвою, постом і святими Таїнствами. Будьмо свідомі того, що через щире й ревне духовне підготування наше серце стане достойним того, щоб у ньому народився Ісус Христос своєю ласкою, любов’ю і миром.
Які в УГКЦ правила Різдвяного посту?
Правила посту зафіксовані у приписах партикулярного права УГКЦ (кан. 115 (кан. 882 ККСЦ). Відповідно до них, упродовж посту вірні зобов’язані в усі середи й п’ятниці утримуватися від споживання м’ясних продуктів і страв. В інші дні дозволені всі види їжі (стосуються лише вірних Української Греко-Католицької Церкви). У всі дні посту потрібно утриматися від організації та участі в гучних забавах, весіллях, танцях, розвагах та інших подібних заходах.
Хто звільнений від посту?
— діти до 14 років та особи, яким виповнилося 60 років;
— важкохворі;
— вагітні;
— матері після пологів і ті, що годують грудьми;
— ті, що подорожують (якщо час подорожі перевищує 8 годин);
— ті, що важко працюють;
— ті, що харчуються зі столу інших;
— убогі, що живуть із милостині.
В інших окремих випадках звільняти від обов’язку постити може місцевий ієрарх (єпископ або довірений священник), заохочуючи в цьому разі до діл побожності та милосердя.
Що про піст навчає Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха»?
Давні християни постили, наслідуючи 40-денний піст Христа, під час якого Він боровся зі спокусами диявола та переміг їх. Піст як спосіб духовної боротьби розвинуло чернецтво, бачачи в ньому засіб осягнення чистоти серця.
Піст охоплює всю людину: тіло — через стриманість у їжі та питті, душу — через стриманість від пристрастей.
Святий Іван Золотоустий навчає: «Ти не їси мʼяса? Не споживай нескромностей своїми очима. Нехай постить і слух; а піст слуху в тому, щоб не приймати лихослівʼя та наклепів. Нехай і язик постить від сквернослівʼя і лайки… Яка користь, коли ми стримуємося від споживання птиці й риби, а братів угризаємо та пожираємо?».
Піст нерозривно повʼязаний із милостинею: «У день, коли постиш, споживай лише хліб та воду. А те, що ти звичайно споживав би, маєш віддати вдові, сироті чи потребуючому. Таким чином ти мусиш самому собі в чомусь відмовити, щоби з твоєї відмови хтось інший отримав користь, щоб наситився й помолився за тебе Господеві».
Милостиня як вияв любові до ближнього є наслідуванням самого Бога, який першим виявив Своє милосердя до людини.
