Травень 1944 року. Набиті людьми товарні ешелони їдуть на Урал, в Узбекистан, Таджикистан. У такий спосіб радянська влада здійснювала геноцид кримських татар. За останніми підрахунками істориків, тоді депортували майже пів мільйона людей. Політика зачищення була проста, мов серп і молот – виселити татар і заселити Крим росіянами. Тому в липні того ж року до півострова завезли понад 50 тисяч «своїх». Вони заселялись у домівки силоміць вивезених людей, де відразу «заселили» й російську мову.
На руїнах і людських тілах
Масове повернення кримських татар на півострів відбулося вже за часів незалежної України. На жаль, не назавжди, бо у 2014 році росія знову відбере в них рідний дім.
За даними кримськотатарського ресурсного центру, за перше півріччя 2023 року зафіксовано 101 затримання кримських татар, 140 арештів, 104 випадки допитів. Депортовані – 37.
Злочинна машина терору не зупинилася на вторгненні в Крим. Понад вісім років вона нищила Донбас. Макіївка, Горлівка, Харцизьк, Дебальцеве, Іловайськ фактично стали руїною, бо туди прийшов «руський мір».
2022 рік – широкомасштабне вторгнення росії в Україну зазнало краху, бо ЗСУ переламали ворогу всі плани.
Сьогодні російське зло на тимчасово окупованих територіях зачищає сліди злочинів і, як пів століття тому, заселяє туди росіян. Прикладом цьому є вщент зруйнований Маріуполь. Страшно навіть уявити, але у знищеному місті, за даними Іллічівського моргу, загинули 113 700 людей.
Лише росія може на руїнах будинків і рештках людських тіл, ніби нічого не сталося, зводити нові житлові квартали й заселяти туди росіян. У новобудови заїжджають працівники так званих міністерств донецьких бойовиків, маріонеткових «судів», «генпрокуратури» та «міліції» кремлівських посіпак.
За останньою інформацією, на руїнах розіп’ятого міста окупанти звели «для своїх» 35 різно поверхових будинків.
Ешелони зі сходу
Насправді корінь зла закопаний не у 2022, не у 2014 і навіть не у 1944 році. Тут треба пригадати 1932 рік. Репресивний «Закон про п’ять колосків» убив до 10 млн українців. Знищити міста та села України, заморити їх було не кінцевою метою. Кінцева – зросійщити їх. Тобто, знищити українців і заселити туди росіян.
Архівні документи вказують, що до кінця 1933 року з північного заходу росії до Дніпропетровщини були відправлені 109 ешелонів з переселенцями та їхнім крамом. З Воронезької області до Харківської – 80, з Іванівської до Донецької – 44 ешелони. З Білорусі до Одеської області – 61, а з Нижньогородської – 35 ешелонів з московитами.
Під корінь знищити український народ і заселити нашу землю «своїми» – було завданням номер один для радянської системи.
І сьогодні на тимчасово окупованих територіях ворог знову чинить терор. Лише за офіційними даними, на території Херсонської та Запорізької областей окупанти убили 265 цивільних українців.
За перше півріччя цього року було зафіксовано 10 853 обстріли, 689 поранених, 188 загиблих у Херсонській області та 13 344 обстрілів, 218 поранених, 56 загиблих у Запорізькій – на окупованих та не окупованих територіях.
Від Калінінграда до Владивостока
Анексія росією Донбасу, частково Херсонської та Запорізької областей свідчить про те, що ворог не зупиниться. Сьогодні це Україна, а завтра – чи не весь світ, апетити росії не мають меж, як і хвора уява.
Лише завойовництво притаманне русні ще з часів Золотої орди. Прикладом є не лише Україна. Так, після поразки нацистської Німеччини у Другій світовій прусське місто Кенігсберг та значна частина навколишньої території були включені до складу СРСР. росії було вигідне не просто місто, а його географічне розташування, адже це порт на узбережжі Балтійського моря. У 1946 році німецьке місто перейменували на честь радянського злочинця Михайла Калініна, відповідального, серед іншого, за ухвалення рішення про масове вбивство не лише українців, а й поляків (Катинський розстріл).
Коли Кенігсберг став Калінінградом, в ньому зовсім не лишилося німців. Там заселились росіяни, офіційною мовою стала російська.
Також росія вкрала Владивосток – адміністративний центр Приморського краю. Раніше це китайське місто звалося Хайшеньвей. А Хабаровськ – це китайський Піньїнь.
І одвічна сага між росією та Японією – це Курильські острови. Вони були захоплені совітами у Другій світовій війні. Раніше японською територією був і Сахалін – Карафуто.
Створення проросійських квазідержав було в різних куточках світу, починаючи з 1991 року. Придністров’я в Молдові, від’єднання Абхазії та Південної Осетії. російський протекторат у Сирії з режимом Буркіна Фасо. Всюди, де доклалася рука кремля, – біль, руїни, занепад, смерть.
Народ Ічкерії мав шанс бути вільним, коли здобув перемогу у першій війні з росією. Але потім росіяни вирішили, що можна знову. І тому незакриті уроки породжують помилки.
Тож, російський тиран, вдосталь напившись крові українців, почав називати тимчасово загарбані країною -терористкою території – «возз’єднаними». І якщо світ мовчки спостерігатиме, то завтра або через рік до «вєлікой і нємитой» доєднають і їхні міста та села, бо так працює орда. У вирішальному герці України кожна країна світу, яка зазнала російського гніту, має право повернути своє: історію, території, ім’я. Іншого шансу не буде, бо псевдодержава, яка побудована із завойованих земель, рано чи пізно розвалиться. Так було, є і буде.
Авторка: Надія Балагурак, журналістка Управління стратегічних комунікацій апарату Головнокомандувача ЗСУ
Comments are closed.