У Верховинському батальйоні бойова медикиня Олена розписалася з солдатом з роти вогневої підтримки Ростиславом.
Про це повідомила 102 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ.
21-річна Олена – мешканка одного із сіл Запоріжжя, де дислокуються підрозділи 102-ої бригади ТрО Івано-Франківщини, Ростислав – з Верховинщини.
Олена з багатодітної родини – у сім’ї 9 дітей – 6 сестер і 3 братів. Мамі – 45, татові – 46. Батько Олени – військовий. Отримав поранення на війні й тепер служить у навчальному центрі інструктором з БМП-2.
Познайомились молодята у Верховинському батальйоні, тут зустрічались, тут же й уклали шлюб.
Щойно закінчивши навчатись на фельдшера, Олена пішла у військкомат, попередньо взявши відношення від Верховинського батальйону:
Я хотіла піти раніше, ще у 2022 році, але мене «вигнали» з військкомату – сказали, що мала. Франківська бригада дислокується тут, у регіоні, де я проживаю. Це найкраща з усіх бригад для мене, а Верховинський батальйон – найкращий з батальйонів. Тому вирішила сюди піти. Спочатку відправили на місяць на навчання, потім призначили на посаду бойового медика в одну з рот.
За час служби Олені чимало доводилось виїжджати на бойові виїзди, надавати допомогу нашим пораненим хлопцям:
Пригадую перший свій виїзд – це був хлопець із контузією після артобстрілу. Ми надали йому допомогу, а після цього нас накрив ворог мінометами. Ми перечекали й повернулись назад.
Як тільки сюди приїхала, у мене був страх, бо над головою постійно літають снаряди, – каже Олена. – Але потім страх зник. Тепер у мене є хвилювання. Але хвилююсь не за себе — за коханого. Кожен раз, коли він іде на завдання, я дуже за нього переживаю.
