Аналог американського дистанційного підривника вартістю 1 млн гривень наш сапер змайстрував за 30 000 грн. Запчастини замовляв на AliExpress.
Історію військового розповіли на Facebook-сторінці 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.
Ідея виникла коли восени минулого року до нас приїжджали сапери з інших підрозділів і привозили американську систему дистанційного підриву мін – кейс, в якому пульт, 8 підривників, батареї. Його вартість 1 млн гривень. Моє хобі – мікроелектроніка, от я і вирішив змайструвати аналог. Запчастини замовляю в інтернеті, багато – на AliExpress. Ось це – пульт керування, а це – підривник, – показує Діма. – Радіус дії – 800 м, але мені прислали ще деякі компоненти, які збільшують радіус дії до 5 км. Я все випробовував – все працює, все дуже просте. Основне – це собівартість – пульт коштує 3 000 грн, підривник – теж близько 3 000 грн. Комплект з 8 підривників та пульта буде коштувати близько 30 000 грн, що значно дешевше, ніж 1 млн.
Діма з позивним Jagger (на честь соліста улюбленої групи The Rolling Stones) – головний сержант інженерно-саперного взводу. Його завданням є організація та забезпечення виконання завдань підрозділом – мінування, інженерна розвідка, розмінування. Часто їх підрозділ знешкоджує ворожі авіабомби, ракети, міни.
Сапер помиляється двічі – коли вибирає професію та коли підривається, – жартує Jagger, продовжуючи розмову. – Але щоб не помилятись, з нами часто проводять різні навчання. Ось нещодавно їздив до Польщі – там нас вчили за канадсько-британською-польською програмою Unifier розміновувати територію. Щоправда, це було гуманітарне розмінування, але дуже багато корисного почерпнув для себе – як знешкоджувати розтяжки, саморобні вибухові пристрої. Взагалі ж, навчатися треба постійно, адже ворог теж не стоїть на місці, а вчиться, вдосконалюється – і нам треба бути на крок попереду, щоб перемогти.
Діма родом з Рівного. До лав ТрО вступив 24 лютого, а через деякий час вирішив перевестись до 102 бригади ТрО, в якій почав служити з серпня 2022 року:
В Рівненській ТрО надто спокійно, а я хотів туди, де міг би проявити себе з більшою користю.
В минулому інженер-будівельник, 15 років займався будівництвом доріг різної складності – від дворів до міжнародних автомагістралей.
Я облишив цей бізнес кілька років до війни. Вирішив – досить з мене роз’їздів по всій країні, хотів більше часу проводити з сім’єю, – каже Діма. – Тому я зайнявся сімейним аграрним бізнесом. Я маю 17 гектарів землі, де висадив фундуковий сад – це було за 3 роки до війни. Зараз батьки доглядають за цим садом. Це довгострокове вкладення, адже дерева довго ростуть. Тому я вирішив створити ще равликову ферму – у мене була 3 роки ця ферма, равлики йшли в основному в ресторани на експорт. Але коли почався карантин – попит впав і равликовий бізнес пішов на спад, а коли почалася війна – взагалі закрили ферму.
Вдома на нього чекає дружина та 3 дітей. Крім їх виховання, вона дуже активно займається волонтерством – збирає кошти на різні потреби військових – нещодавно придбали розвідувальний комплекс, автомобілі та інше. Раніше дружина мала турфірму, але вона з початку війни не працює. Оскільки вона має багато туристичних зв’язків, нещодавно вирішила організувати відпочинок за кордоном, зокрема в Польщі, для дітей наших поранених воїнів.
Я нею дуже пишаюсь, як і своїми дітьми. Вони моя опора та підтримка, саме заради них я нищу і буду нищити ворога доти, допоки з української землі не вийде останній російський окупант. Разом із побратимами чекаємо на той день, коли із Перемогою повернемось до своїх родин.
Comments are closed.