Євген Золотарьов, член президії політради Партії вільних демократів:
«1. Насамперед, всі українські політики, незалежно від орієнтації та політичного спрямування, їздять до Москви. Це рефлекс, який залишився ще з радянських часів. Але не бачу в цьому нічого погано, аби лиш це не впливало на їхні політичні рішення.
2. Я думаю, що їхня зустріч могла вплинути на його вихід з переговорного процесу із Тимошенко. Янукович чекав якогось знаку, пробачте, Божого, чи то від Медвєдєва, чи від кого завгодно, який укріпив би його у думці, що це все треба закінчувати.
3. Вважаю, що найближчим часом ідея широкої коаліції відродиться. Проте, в якісь іншій конфігурації, можливо, за участі НСНУ, Литвина, Партії регіонів і частини блоку Тимошенко. Від українських політиків можна чекати кроків по перенесенню парламентських виборів. Але найближчим часом частина політиків буде відпочивати в Криму, а інша — кататись на своїх яхтах».
Юрій Костенко, народний депутат України, фракція «НУ-НС»:
«1. В чому я не експерт, так це в таємних поїздках. Хто куди їде, і чого, я коментувати не можу.
2. Я думаю, що проблему, яку не змогли розв’язати Партія Регіонів і БЮТ, криється не в причині поїздки Януковича у Москву. Все тому, що представ-ники від Партії регіонів не здат-ні працювати, адже в них немає об’єднуючого начала. Це політичні сили, які керуються виключно бізнес-інтересами.
3. Щодо позиції політиків, то вона вимірюється коштами держав-ного бюджету, і гектарами земель, які ще не приватизовані».
Ігор Зварич, народний депутат V скликання:
«1. Я коментую тільки фактовані новини, а не здогадки. Хоча не виключаю, що такий візит відбудеться, і він буде пов’язаний, насамперед, з бажанням Тимошенко утриматись при владі.
2. Наскільки мені відома вся ця ситуація, то, мабуть, ні. Тому, що це було очевидним до 5 червня.
3. Від політиків не потрібно чекати сюрпризів. Просто наше суспільство дуже політизоване. Треба займатись справами, а не чекати сюрпризів».
Дмитро Корчинський, лідер партії «Братство»:
«1. Я думаю, що це мета перш за все психологічна. Адже наші предки століттями звикли їздити в Москву за вирішенням найбільш нагальних питань. Хоча насправді реальний вплив Росії на політику в Україні мінімальний.
2. На рішення Януковича могло вплинути все, що завгодно. Швидше за все, Янукович не збирався входити ні в яку коаліцію. Він хотів забруднити Тимошенко таким контактом, йому це вигідно, але доводити це до кінця категорично —ні. Тут вперше, можливо, Янукович поступив як політик, а не як колгоспник.
3. Вся українська політика — це суцільний сюрприз, позаяк вона полягає в непередбачуваних подіях. Ніхто не міг підозрювати, що Янукович виявиться настільки слабким, щоби не скористатись своєю перемогою на президентських виборах 2004 року. Основною характеристикою нашої політики є непрогнозованість, і вона йде від сюрпризу до сюрпризу».
Дмитро Шлемко, народний депутат України, фракція БЮТ:
«1. Я не знаю, звідки ЗМІ взяли таку інформацію, адже 9 червня Юлія Володимирівна зустрічалась з представниками партії, де пробула до 16:00, потім до 23:00 працювала в своєму кабінеті. Тому про таку зустріч не може бути й мови.
2. Янукович мав можливість зустрітись з президентом Російської Федерації. Але зустріч з високо- посадовцями цієї держави не відбулась. Не знаю, що буде далі, проте знаю точно, що Янукович їздив, їздить і буде їздити в Москву.
3. Вважаю, що жодних сюр-призів до виборів не буде».
