Як стати найкращим селом

Навести порядок

Сільський голова Підгір’я Михайло Олексин нині розповідає, що прийшов пра­цювати на цю посаду в той час, коли вже гіршого в селі бути не могло. Тоді сільська рада мала судову справу, пов’язану з неправильним продажем одного приміщення; гори сміття вздовж берегів річки Бистриця Солотвинська, яка протікає через село; неосвітлені вулиці; погані дороги і об’єкти, які або були просто закриті, або працювали в такому?сякомі стані.

Перше, що зробив Олексин, — це замовив трактор, який цілий тиждень загортав усе сміття, яке було розкидане по селу. Одразу після цього сесія сільради прийняла рішення проводити вивіз твердих побутових відходів. Адже до того в селі мова про це навіть не йшла.

З тих пір (квітень 2006 року) щомісяця сільські трактори вивозять по 6?8 причепів сміття на полігон у Старі Богородчани. «Це приблизно 50?60 кубів, — каже Михайло Олексин. — Якби ми це не вивозили, то воно було б розкидане по березі річки. Зараз це відпрацьовано як годинниковий механізм: люди складають сміття біля воріт, а трактор його забирає».

Тоді ж на сході мешканців села прийняли рішення щороку з кожного двору здавати по 15 гривень. Саме через цю символічну суму, каже голова Підгір’я, можна привчити людей до того, щоб вони наступного разу добре подумали, перш ніж смітити. До речі, малозабезпечені та багатодітні сім’ї від цієї сплати в селі звільнені.

А ще половина коштів на оп­лату користування полігоном передбачена в сільському бюджеті.

Власники тракторів, які зареєстровані в сільській раді, вивозять відходи безкоштовно. За складеним графіком кожному трактористові раз на рік припадає відпра­цювати «на смітті». У квітні буде три роки, каже Михайло Олексин, як у селі не було жодного припису чи акту по відходах.

Залучити інвестиції

Також підгірський сільський голова задумав щороку відкривати один-два заклади — або ремонтувати, або робити реструктуризацію. Спершу відкрили поштове відділення. Далі — після десятирічної перерви у селі запрацював дитячий садочок. Пізніше — відновлений молоко­зливний пункт. Правда, мешканці села скоротили поголів’я великої рогатої худоби, і той пункт закрили через нерентабельність.

Окрім цього, у 2007 році були розпочаті, а в 2008 році закінчені роботи над капітальним ремонтом школи та будинку культури. Так ці два об’єкти набули нового вигляду як зовні, так і всередині. Втім, ще не завершений зовнішній ремонт котельні для клубу, та й в бюджеті не передбачені кошти на опалення та сигналізацію. Але ж роботи зроблено й так немало.

Зробили капремонт і у приміщенні сільської ради та фельдшерсько-акушерського пункту (ФАП). А наприкінці минулого року побудували спортивний майданчик зі штучним покриттям. Половина сільських вулиць уже освітлена, а до кінця року робота над цієї програмою мала б закінчитися на 100?%. Також сільська рада впорядкувала в селі три дороги: до школи, до церкви та одну проміжну. Ще дві дороги планують зробити цього року.

До речі, на всі ремонтні роботи споруд, про які ми згадали, із сільського бюджету було виділено 1 млн. 516 тис. грн. Окрім цього, кошти виділялися ще й з державного бюджету — у вигляді субвенції на ремонт вулиць та берегоукріплення.

Такі витрати Підгір’я змогло собі дозволити через те, що у грудні 2006 року вони залучили до співпраці інвестора, який наразі вже закінчив виготовляти проектно-пошукову документацію на будівництво молокозаводу. Відтак робота над його споруд­женням має розпочатися вже цієї весни. Інвестор заплатив податок до сільського бюджету — 2,361 млн. грн. — за оренду 8,5 га землі протягом 49 років без права зміни цільового призначення. Завдяки цьому село й змогло дозволити собі такі витрати.

«Є надія що криза не стане перепоною в будівництві цього об’єкта, — розповідає Михайло Олексин. — Обладнання в них є — німецьке. Молокозавод має бути вдесятеро потужніший за івано-франківський. Бо той переробляє 45 тонн, а цей мав би — 400. В селі буде 200 нових робочих місць, а це відрахування до бюджету. Обладнання в них 2007 року і майже все комп’ютеризовано. А люди потрібні для перевезення і складування продукції».

Нині сільський бюджет складається із власних доходів села (375 тис. грн.) і дотації (350 тис. грн.). Його вистачає лише на зарплату та енергоносії. І попри те, що в селі є 30 підприємств та підприємців, більшість із них призупинили діяльність або працюють на 30?%. А це негативно відбивається на місцевому бюджеті.

Виграти конкурс

Голова Підгір’я певен: якщо у населеному пункті добре розвинута культура, хороша школа, то це вже є передумовою для порядку та благоустрою. Бо, де культура, там розуміння інших речей… Саме тому вони намагаються відродити повагу до громадського порядку. «Це комплексний захід, який всесторонньо показує як живе село, його традиції і звичаї», — зауважує Михайло Олексин.

Щоб узяти участь у конкурсі, треба було подати цілий список усіляких довідок. Про використання коштів, про кількість правопорушень, скоєних в селі, про санітарний стан навколишнього середовища тощо.

Районна комісія виїжджала в населений пункт. В неї, як розповідає Олексин, входили керівники різних структур: санстанції, екології, культури, архітектури. «Десь 12 чоловік є в комісії. Головою був перший заступник Богородчанської РДА Руслан Савків», — каже сільський голова.

А от з обласної комісії в село ніхто не приїжджав. Відтак стає загадкою, яким чином працює комісія обласного конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку». «Репортер» дуже хотів поцікавитися про це в голови комісії, заступника голови ОДА Тараса Парфана. На жаль, нам це не вдалося через його зайнятість. А цікаво ж: як можна по довідках та фотографіях, без виїзду в село нагородити його за благоустрій?