Сучасні підлітки — це категорія особлива, і виробленню цієї особливості послугувало багато суспільних факторів, щоправда, це вже зовсім інша історія, тобто тема зовсім іншого матеріалу. Бо дуже рідко можна у школі, особливо сільській, знайти вчителя, котрий би користувався авторитетом в учнів, міг би керувати ними, і котрому вони б дозволили себе вчити.
Сучасних вчителів можна розділити на цілком окреслені види. Перший — «антиквар» — це ті, що давно перешкандибали Рубікон пенсійного віку, а на заслужений відпочинок іти не збираються. Бо відсидіти пару годин на уроці, куняючи чи дивлячись у вікно, не звертаючи увагу на бушуючий клас, це в кінцевому підсумку — зарплата+пенсія. Таким чином вакансії у школах не звільняються, а для молодих спеціалістів місць просто нема. Вид другий — «за бугром», сформувався в середині 90?х з цілком дієздатних вчителів середнього віку, котрим потрібно було пропихати якось власну дитину у ВНЗ, утримувати всю сім`ю, й іншого виходу, як заробітки по італіях, іспаніях, потругаліях, не знайшлося. З них тільки вельми великі оригінали й диваки повернулися додому і пішли після італійської зарплати у 700?1000 євро, на яку звикла жити вся сім`я, працювати у школі за ту ж суму тільки у національній валюті. Вид третій — «молодняк» — спеціалісти зі свіженькими дипломами ВНЗ, з них дуже мало хто потрапляє на роботу до школи. Як повідомили нам у Франківському міському центрі зайнятості, до них звертаються випускники педагогічних ВНЗ, але жодного з них від початку року не було влаштовано на роботу за спеціальністю, а довелося перекваліфіковувати на мулярів, столярів, слюсарів, офіціанток і т.?д. Якщо ж все-таки молодий спеціаліст, після закінчення ВНЗ, іде працювати до школи, то не факт, що на ту роботу його не впхнули батьки, по знайомству, за півкабанчика, так само, як і платили всі п’ять років за всі його десять сесій. Бо освіта педагога у нас найлегше здобувана. І хоча у ВНЗ запевняють, що з цим інтенсивно борються, але чомусь то перебороти не можуть, бо чого правди таїти — зарплата викладача ВНЗ, як і зарплата вчителя, не дає шансів на нормальне існування. Тим більше, молоді спеціалісти можуть дозволити собі йти викладати до школи тільки у випадку, якщо у них є додаткове джерело коштів на прожиття — репетиторство, батьки, багатий чоловік, ще одна робота. Та все ж, на щастя, є й ще один вид, правда рідкісний, — такі собі «герої нашого часу», які ще намагаються навести порядок у класі і вдовбати в голови, які заняті новими мобілками, модними шмотками, комп’ютерними іграми і дискотеками, щось про те, що таке диференціальні рівняння, Михайло Грушевський, таблиця Мендєлєєва і т.?д.
В першу чергу для того, щоб керувати підлітками, вчитель повинен бути для них авторитетом. Можливо, для цього потрібна тверда чоловіча рука. Але от і ще одна проблема, чоловіків?вчителів у школах катастрофічно мало. За даними з Педагогічного інституту Прикарпатського університету ім. В.?Стефаника, зараз у них кількість студентів хлопців становить 7?% від загальної кількості. Що цілком логічно пояснюється зниженням авторитету професії у суспільстві та нереальності як голові сім`ї утримувати ту ж таки сім`ю на вчительську зарплату.
Психологи дають свої рекомендації для здобуття авторитету у підлітків. Головне для вчителя — позбутися формалізованого підходу до дітей, кожного з них слід сприймати як окремого індивідуума зі своїм набором цінностей, зі своїми обдаруваннями. Якщо він бачить, що діти негативно налаштовані проти нього, то можна 5 хвилин уроку присвятити тому, щоб з’ясувати хто є хто, хто кому й для чого потрібен, і чим він може бути корисним. Кожну проблемну ситуацію слід вирішувати з індивідуальним підходом. В такому випадку діти сприйматимуть вчителя як людину, котра може їх зрозуміти, а не тільки таку, яка приходить на 45 хвилин, відчитує урок і зникає з поля їхнього зору. Задля перевиховання психологічно «важких» дітей, які є неформальними лідерами в класі, потрібно давати їм певні обов’язки. Таким чином у них розвиватиметься почуття відповідальності.
Сучасній школі потрібні зміни, в першу чергу спрямовані на те, щоб повернути дітям інтерес до навчання, і це повинні робити вчителі. Подивіться, хто у школі вчить ваших дітей, і тоді стане зрозумілим, чого вони втікають цілим класом з одних предметів і старанно роблять домашки з інших.
