Звісно, не слід вважати колір шкіри єдиною «фішкою» Барака Обами. Він також вправний у дебатах молодий політик, який має свою програму розвитку держави і свої відповіді на запитання, що хвилюють американське суспільство. Намагаючись пояснити його популярність, усі ці чинники просто необхідно враховувати. І все ж?таки видається, що африканське (а точніше — кенійське) походження Обами є чи не найголовнішим козирем сенатора?демократа на цьогорічних президентських виборах.
Восьмирічне правління Джорджа Буша-молодшого серйозно підірвало імідж США в очах світової спільноти і дозволило багатьом відверто ставити під сумнів спроможність цієї держави й далі слугувати еталоном у тому, що стосується демократії і лібералізму. Безпрецедентне обрання на пост глави держави темношкірого кандидата зможе стати для американців потужним аргументом щодо демократичності їхньої держави. Навіть той факт, що Обама є всього лише п’ятим афроамериканцем у Сенаті за усю історію (і єдиним — у його сьогоднішньому складі), за такого розкладу просто забудеться.
Обрання президентом Барака Обами здатне буде відновити в американців відчуття, що в них «усе правильно» і залікувати ті рани, яких завдав їхньому патріотизмові діючий глава держави.
Та це — не єдиний фактор, завдяки якому колір шкіри кандидата від Демократичної партії надає йому певної переваги над опонентами. Завдяки своєму походженню Обама отримує додаткову «фішку», яка робить його особливим і яскравим, що в умовах постійно зростаючої «шоу-бізнесизації» політики (і надто — виборів) є не менш важливим, аніж усі суто політичні аспекти.
З цієї точки зору Демократичній партії США справді могли б позаздрити її конкуренти. На відміну від них, демократи мали аж двох «особливих» політиків, здатних реально претендувати на пост президента: жінку Клінтон та афроамериканця Обаму. Мати вперше в історії главою держави жінку чи темношкірого, безумовно, значно цікавіше, аніж обирати чергового «звичайного» Маккейна. І саме в Штатах цей фактор цікавості є більш значущим, аніж будь?де у світі, бо лише тут людина може стати губернатором тільки тому, що її звати Арнольд Шварценеггер. Тож перемога на виборах темношкірого сенатора може забезпечити американським виборцям одне з таких потрібних їм видовищ.
Усе це робить перемогу першого в історії темношкірого кандидата від однієї з двох головних політичних партій США справді дуже ймовірною. Особливо, якщо на додачу врахувати його «вікову перевагу» над Джоном Маккейном (Обама молодший майже на 25 років).
Та, зважаючи на усе вищесказане, не варто поспішати з висновками про те, що американська нація остаточно подолала залишки расистської ментальності. В кращому випадку, вона має шанс наблизитись до цього іще на один крок. Великий, важливий, та все?таки — лише один крок.
