Їй лише 19, а вона вже кілька місяців боронить нашу країну від ворога. Юна захисниця з Прикарпаття – Оксана Рубаняк. На фронт дівчина пішла доброволицею, не сказавши навіть батькам.
Серед бійців кулеметного взводу 72 механізованої бригади Оксана Рубаняк – єдина дівчина. Але її силі волі та сталевому характеру – можуть позаздрити багато чоловіків, пише Репортер з посиланням на сюжет “Подробиць”.
Оксана Рубаняк навчалася на четвертому курсі фахового коледжу ПНУ імені В.Стефаника. Мала стати вчителькою початкових класів. У перші дні війни пішла в тероборону, а потім на передову.
Викладачі кажуть, для них її рішення не стало несподіванкою.
Я не була подивована, тому що я знаю цю дитину, говорить заступниця директора фахового коледжу Тетяна Полякова. – Але коли вона сказала: “Ура, мене прийняли, ЗСУ підписали зі мною контракт”, то тоді я заплакала.
Оксана на передовій – понад два місяці. Вона – кулеметниця. Служити в ЗСУ хотіла ще задовго до вторгнення росіян. Торік вступила на військову кафедру. Тепер набуті навички їй неабияк знадобилися.
Я не можу змиритися з тією думкою, що я сидітиму в тилу, а тут гинутимуть люди. Я не можу допустити думку, що я не житиму в Україні, кудись переїду, – говорить Оксана Рубаняк.
Вона одразу сказала, Наталю Миколаївно, я себе бачу там на сході. Моя місія – там захищати спокійний сон моїх батьків. Я не пушу ворога на рідну землю, – згадує викладачка коледжу Наталія Гой.
Дівчина до останнього не хотіла зізнаватися батькам, що воює “на нулі”, аби не нервувати їх. Про те, де воює їх донька, батьки дізналися з інтернету.
В кулеметному взводі Оксана – єдина дівчина. Каже, побратими ставляться до неї, як до рівної.
Це боєць, що має сталевий характер, знає свою роботу і на рівні з усіма чоловіками виконує свої обов‘язки, стоїть на позиціях, – говорить командир кулеметного взводу Назарій Кішак.
Comments are closed.