28 травня у бою з російськими окупантами під Попасною, що на Донеччині, загинув 34-річний Віталій Дерех.
Віталій – пластун, журналіст, колишній працівник Івано-Франківської муніципальної варти, пише Репортер з посиланням на Курс.
«Я знав його більшість його життя, ще коли він був юнаком гуртка «Сірі вовки». До цього ж гуртка належав і Герой України (посмертно) Віктор Гурняк, який загинув на Луганщині у 2014 році. Віталій і Віктор обоє починали пластувати у 29 курені імені Ю. Старосольського. Разом створили новий курінь у Тернополі – 77-й ім. І. Гавдиди. Віктор був курінним, а Віталій – курінним писарем, – згадує його побратим Юрій Юзич.
16-літнім юнаком Віталій Дерех брав участь у Помаранчевій революції, славному марші сумських студентів на Київ (тоді їх побили та заарештували – зауважує Юрій Юзич).
Під час Революції Гідності – знову серед перших. 20 лютого 2014 року витягував поранених на Інститутській, повзаючи з медичними ношами по-пластунськи у першій лінії.
«Сало» (юнацьке пластове псевло Віталія) міг одинаково стати визначним фотографом, режисером, журналістом чи письменником. Але його не цікавили гроші, – пише Юрій. – Можливо, тому став сапером, розвідником і штурмовиком. З дитинства цікавився саперною справою. Пригадую, як шукав і купляв для нього спеціальну літературу щодо теорії і практки застосування вибухових речовин. Від «кухонної книги» до методичних посібників МВС.
Навесні 2014 року Віталій Дерех одним із перших вступив добровольцем в “Айдар”. Був командиром першого відділення першої роти цього легендарного батальйону. Здобув звання молодшого сержанта. Був відзначений державним орденом “За мужність”, Пластовим Бронзовим хрестом за геройський чин (врятування життя).
У 2016-2018 роках працював у «Муніципальній варті» Івано-Франківська.
У лютому 2022 року Віталій Дерех знову на передовій. Брав участь у боях за Київ, вступив до Першої окремої бригада спеціального призначення імені Івана Богуна. Керував розрахунком протитанкових засобів.
«Не здивуюсь, як дізнаюсь, що Дерех ще встиг натиряти купу ворожої техніки та боєприпасу, коли його побратими спали чи відпочивали між боями. Заспівай, Друже, там на небі – із лицарем Гартіком – «Не сміє бути в нас страху», – додає Юрій Юзич.
За словами заступника міського голови Івано-Франківська Петра Шкутяка, саме Віталій врятував його на полі бою у 2014 році.
Віталій Дерех, нас з тобою об’єднувала війна. Ми були десь поруч у всіх важких подіях, де була небезпека. У 2014 разом їхали в Айдар, я виїхав поїздом з Івано-Франківська, ти підсів в Тернополі. Ти перший надав мені медичну домомогу, коли мене поранило. Ти врятував багато життів. На війні знати, що ти десь поруч, було дуже добре. Не було такого завдання, на котре ти б не підписався. А ще навколо нас було багато класних людей, які нас любили, і ми їх любили. Вчора тебе не стало, ти загинув у бою. Нам усім, котрі тебе любили, дуже боляче. Вибач, що не був поруч, – написав Петро Шкутяк.
Вічна пам’ять Герою!
Глава МЗС Литви: ми маємо пообіцяти українцям, що будемо з ними до їхньої перемоги
