Найважливіші події в Україні і світі, день народження знаменитостей. Цей день в історії, 15 вересня 2014 року.
Події:
533 – армія Східної Римської імперії під командуванням полководця імператора Юстиніана I Велісарія увійшла в Карфаген
1514 – турецькі війська взяли Табриз (Персія), вирізавши більшу частину городян
1697 – польським королем під ім’ям Август II коронований саксонський курфюрст Фрідріх Август
1776 – англійські війська взяли Нью-Йорк, ледь не захопивши американського командувача Джорджа Вашингтона
1783 – у Лондоні секретар Неаполітанського посольства Вінченцо Лунарді здійснив перший в Англії політ на повітряній кулі
1792 – Наполеон Бонапарт, майбутній імператор Франції, прибув до Аяччо (Корсика) і знову став командиром батальйону волонтерів
1798 – французькі війська, які намагалися захопити Ірландію, здалися англійцям
1805 – Росія оголосила першу для себе війну наполеонівській Франції
1821 – іспанські колонії Гватемала, Гондурас, Коста-Ріка, Нікарагуа і Сальвадор проголосили свою незалежність
1830 – урочисте відкриття першої міжміської залізничної лінії на паровій тязі: із Ліверпуля в Манчестер. Об 11.20 із Ліверпуля по 50-кілометровій магістралі вирушили вісім залізничних вагонів.
Акціонерне товариство «Liverpool & Manchester Railroad Company» призначило технічним керівником проекту Джорджа Стефенсона, винахідника паровоза. Він не тільки сконструював машини, які виграли у відкритому конкурсі право обслуговувати нову дорогу, а й проклав саму магістраль
1826 – під час російсько-перської війни російсько-азербайджансько-грузинський загін (6,3 тис. осіб) розгромив перську армію (20 тис.), яка рухалася на Тифліс
1843 – війська Шаміля взяли укріплений пункт Белахані в Дагестані
1847 – американські війська взяли столицю Мексики Мехіко
1865 – в Ірландії англійці заарештували лідерів повстання, що готувалося
1866 – у Петербурзі за вироком суду повісили російського терориста Дмитра Каракозова, який намагався вбити Олександра II
1874 – у Берні (Швейцарія) відкрився міжнародний поштовий конгрес, на якому зібралися представники 22 країн з метою виробити правила, що регулюють обмін поштою між державами.
У жовтні вони підписали договір про створення Всесвітнього поштового союзу
1910 – перші парламентські вибори в Південній Африці виграли білі націоналісти
1916 – перше в історії світових воєн застосування танків у бойових діях.
Англійці на річці Соммі кинули проти німців 49 танків моделі Mk.1. Через низьку технічну надійність на вихідні позиції висунулося тільки 32 машини (17 танків вийшли з ладу через неполадки), ще п’ять застрягли в болоті, дев’ять – зламалися вже на полі бою. Однак навіть 18 танків, що лишилися, змогли просунутися вглиб німецької оборони на 5 км, причому втрати в цій наступальній операції виявилися в 20 разів меншими від звичайних
1917 – тимчасовий уряд Росії звільнив із в’язниці лідера більшовиків Льва Троцького, заарештованого в липні за організацію заворушень
1918 – англійці залишили туркам Баку
1919 – Одесу зайняли війська Добровольчої армії Денікіна
1919 – приїзд до Кам’янця-Подільського – урядового центру УНР – повстанського отамана Зеленого (Данила Терпила). В результаті переговорів, проведених із головним отаманом Симоном Петлюрою, досягнуто угоди про спільні дії повстанців та регулярних військ УНР
1921 – у Харкові відбулася перша Всеукраїнська спортивна олімпіада
1924 – у Південній Бессарабії – в Татарбунарах (нині Одеська область України) – почалося повстання проти румунської влади під керівництвом комуністичної організації Бессарабії.
Виступ тривав чотири дні; 16 вересня було проголошено встановлення радянської влади в регіоні, у різних селах створено ревкоми, загони народної міліції і червоної гвардії. Повстанці вели боротьбу за створення Молдавської радянської республіки.
19 вересня румунські війська штурмом взяли Татарбунари – центр повстання, застосувавши артобстріл хімічними снарядами. Загинуло більше 3 тисяч осіб
1927 – Канада увійшла до Ліги Націй
1928 – англійський мікробіолог Александер Флемінг, досліджуючи плісняві гриби, перший у світі виділив пеніцилін
1930 – проведено перший міжнародний матч з бриджу (американці виграли в англійців)
1930 – Адольфу Гітлеру відмовили в праві стати депутатом рейхстагу, через те що він є громадянином Австрії
1933 – Генріх Ягода повідомив Сталіну про розкриття в Ленінграді «товариства педерастів». Заарештовано понад 150 осіб
1935 – за новими законами Рейху, ухваленими в Нюрнберзі, німецькі євреї позбавлені громадянства.
Державним символом Німеччини стала свастика
1936 – на екрани СРСР вийшов фільм Володимира Вайнштока «Діти капітана Гранта»
1937 – у США ухвалено закон про національне житлове будівництво (закон Вагнера-Стігала), відповідно до якого буде засновано Управління житлового будівництва, що має забезпечити житлом громадян із низькими доходами
1939 – Перемишль захопили німецькі війська.
Міністр закордонних справ Третього Рейху Йоахім Ріббентроп надіслав телеграму послу в Москві Фрідріху Шуленбургу з питання про вступ частин Червної армії у східні райони Польщі. Пропонувалося висловити главі МЗС СРСР В’ячеславу Молотову вітання німецької сторони з приводу рішення ввести війська Червоної армії на терени Польщі. “Радянський уряд, – говорилося в телеграмі, – таким чином звільнить нас від необхідності знищувати залишки польської армії, переслідуючи їх аж до російського кордону”. Пропонувався проект сумісного німецько-радянського комюніке
1940 – масований повітряний наліт німців на Велику Британію. У повітряних боях тільки над Лондоном німецька авіація втратила 56 літаків.
Розпочатий 13 серпня повітряний бій за Британію завершився поразкою нацистів. Гітлер наступного дня віддав наказ відкласти заплановану операцію «Морський лев» – вторгнення на Британські острови
1941 – німецькі війська завершили оточення п’яти радянських армій під Києвом.
Під натиском німців радянські війська залишили районні центри Велика Багачка, Згурівка, Кобеляки, Яготин Полтавської області; Шалигине Сумської області; Верхній Рогачик Харківської області; Бобровиця, Мала Дівиця, Нова Басань, Срібне Чернігівської області
1941 – у Бердичеві проведена найбільша в місті акція зі знищення єврейського населення: розстріляно 12 тис. чоловіків, жінок та дітей
1941 – у Берліні відправлені у в’язницю Степан Бандера та Ярослав Стецько.
В Україні почалася широка хвиля арештів активістів ОУН(Б). Було затримано й відправлено до концтаборів близько 1500 осіб
1943 – радянські війська взяли Ніжин
1944 – радянські війська вступили у Софію
1946 – Болгарія проголошена народною республікою
1947 – підписано угоду між Югославією та Італією, за якою Італія поступилася Югославії значною частиною раніше захоплених югославських земель: віддала більшу частину Горишкого краю, ділянку Тржашкого краю, частину Істрії.
Словенія втратила ці землі після Першої світової війни, а тепер 15 вересня святкує їх возз’єднання з батьківщиною
1949 – на засіданні бундестагу з перевагою в один голос федеральним канцлером обраний Конрад Аденауер, лідер Християнсько-демократичного союзу ФРН. Він обіймав цю посаду до 1963 р.
1950 – Корейська війна: збройні сили США почали Інчхонську десантну операцію
1956 – в СРСР почалися регулярні пасажирські польоти на турбореактивних літаках Ту-104
1958 – у Ньюарку, штат Нью Джерсі, пасажирський поїзд упав із високого моста в бухту. Загинуло 48 пасажирів
1959 – почався 13-денний візит радянського лідера Микити Хрущова до США (тривав до 27 вересня).
Це була перша офіційна поїдка лідера СРСР до Америки в історії двосторонніх взаємин. У США її висвітлювали майже 5 тисяч журналістів, із яких 41 – радянський.
За час візиту Хрущов чотири рази зустрівся з президентом Дуайтом Ейзенхауером, виступив на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, побував на кіностудії “XX століття Фокс” в Лос-Анджелесі, у Національному клубі преси у Вашингтоні та економічному клубі Нью-Йорка, виступив на американському телебаченні, на зустрічах із представниками ділових та громадських кіл у Сан-Франциско, Піттсбурзі, в торговій палаті міста Де-Мойн тощо.
Особливу увагу радянський лідер приділив американському фермеру Росуеллу Гарсту, з яким він підтримував зв’язок із 1955 р. і на досвід роботи якого в галузі обробітку кукурудзи неодноразово посилався.
Візит Хрущова до США не приніс очікуваних результатів – по більшості питань, що обговорювалися, позиції сторін практично не зблизилися
1959 – у перше плавання відправився радянський атомний криголам «Ленін»
1960 – завершив кар’єру хокеїста знаменитий гравець «Монреаль канадієнс» Моріс «Ракета» Рішар
1963 – вибух бомби в негритянській церкві м. Бірмінгем, штат Алабама, США. Загинули декілька негрів
1964 – вийшов перший номер жовтої газети «Сан» (The Sun), яка стане найбільш продаваною газетою Британії
1968 – радянська космічна станція «Зонд-5» перша у світі облетіла навколо Місяця
1971 – у канадському місті Ванкувер Девід Мактаггарт створив міжнародну громадську природоохоронну організацію «Грінпіс»
1973 – королем Швеції став 27-річний Карл XVI Густав (править досі).
1973 – після чотириденних тортур на стадіоні «Чилі» в Сантьяго вбитий поет Віктор Хара
1974 – у Фан Ранг, В’єтнам, терористи захопили «Боїнг-727» південнов’єтнамської авіакомпанії Air Vietnam. Після того, як пілот відмовився летіти в Ханой, у салоні підірвали дві гранати. Літак намагався приземлитися, але врізався у височину, всі 75 осіб на борту загинули
1974 – «Бульдозерна виставка» – одна з найвідоміших публічних акцій неофіційного мистецтва в СРСР – була організована московськими митцями-авангардистами цього дня на околиці міста в лісопарку Бєляєво. Експозицію знищили із залученням великої кількості міліції, поливальних машин та бульдозерів
1978 – іспанський парламент визнав право басків на автономію
1981 – в Альберті (Канада) відкрито найбільший у світі торговий центр площею 483 тис. кв. метрів
1982 – всупереч протестам з боку Ізраїлю, Папа Римський Іван Павло II дав у Ватикані особисту аудієнцію лідеру ОВП Ясіру Арафату
1982 – ізраїльські війська увійшли в Західний Бейрут
1983 – у Стебнику біля Дрогобича, де розміщені великі заводи калію, сталася аварія: прорив греблі басейну, куди спливали хімічні залишки змивки. В отруєній околиці загинуло багато худоби та дичини
1983 – у Канаді заборонені рейси «Аерофлоту» на знак протесту проти інциденту зі збитим над СРСР корейським літаком
1990 – демонстранти в Тбілісі напали на будівлю КДБ Грузії
1990 – у Києві нарада представників страйкових і робітничих комітетів та незалежних профспілок вирішила провести 1 жовтня всеукраїнський попереджувальний одноденний політичний страйк.
Ця дата стала сигналом для початку студентської акції протесту, що набула значно більшого розмаху
1990 – другий альбом Джорджа Майкла “Listen Without Prejudice Vol. 1” посів перше місце американського чарту
1991 – у Києві на Софійському майдані відбулося Всеукраїнське народне віче на підтримку Акта про державну незалежність України
1991 – у Парижі невідомий льотчик встановив рекорд нахабства і майстерності.
Спочатку він на літаку з восьмиметровим розмахом крил пролетів під склепінням Тріумфальної арки, відстань між колонами якої – 14,6 м. Політавши потім над Єлисейськими полями, пролетів між північною і південною опорами Ейфелевої вежі.
Нікому раніше не вдавалося вчинити подібні подвиги в один день. Поліції лише вдалося встановити, що літак був викрадений на приміському аеродромі, а потім акуратно посаджений під Парижем
1993 – в Естонії ухвалено закон про освіту, який зумовив закриття всіх неестономовних ВНЗ
1994 – Верховна Рада України скасувала рішення Севастопольської міськради від 23 серпня про російський статус міста
1996 – у Венеції італійська партія «Північна Ліга» оголосила створення незалежної держави Паданія (Північна Італія)
1997 – у Белфасті почався новий раунд переговорів Великої Британії, Ірландії і п’яти північноірландських партій щодо врегулювання проблеми Північної Ірландії. У переговорах вперше взяла участь партія Шинн Фейн
1997 – Міжпарламентський союз затвердив Загальну декларацію про демократію.
На пропозицію Міжнародної конференції країн нової і відродженої демократії ООН відтак святкує Міжнародний день демократії
1997 – зареєстровано домен Google.com
1999 – Верховна Рада України прийняла закон “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”
2000 – у Сіднеї відбулося відкриття XXVII Літніх Олімпійських ігор.
У Сіднейській олімпіаді взала участь рекордна на той час кількість країн – 199, розіграно найбільше комплектів нагород – 300.
Загальний залік виграла збірна США – 92 медалі (36-24-32), далі – Росія – 89 (32-28-29), Китай – 58 (18-16-14).
Команда України здобула 23 нагороди (3-10-10), це було 21-ше місце. “Золото” – на рахунку плавчині Яни Клочкової (два) та стрільця Миколи Мільчева
2000 – китайські ЗМІ повідомили про те, що археологи КНР знайшли могилу Чингісхана (біля підніжжя Алтайських гір на монголо-китайському кордоні з боку КНР).
Монголи у свою чергу заявляють, що великий полководець похований на північ від Улан-Батора
2000 – Києві завершив роботу Помісний собор Української автокефальної православної церкви. Новим предстоятелем УАПЦ обрано митрополита Тернопільського та Подільського Мефодія
2001 – Генпрокуратура України зняла обвинувачення з екс-віце-прем’єра Юлії Тимошенко та її чоловіка
2006 – Національний банк України випустив нову банкноту номіналом 500 гривень.
На її лицьовій стороні – портрет філософа Григорія Сковороди, на зворотній – будівля Києво-Могилянської академії
2006 – президент Віктор Ющенко призначив Віктора Балогу головою секретаріату президента – своєрідним “антикризовим менеджером”
2008 – американський інвестиційний банк Lehman Brothers подав у суд Нью-Йорка заяву про своє банкрутство.
Крах фінансової установи зі 158-річною історією призвів до “ефекту доміно” в усьому світі – світової фінансової кризи
Народилися:
53 – Марк Ульпій Траян, римський імператор у 98-117 рр.
Із династії Антонінів
1613 – Франсуа де Ларошфуко, французький письменник-мораліст, герцог і пер Франції, учасник Фронди
1736 – Жан Байї, французький астроном, лідер революції, мер Парижа, перший президент Установчих зборів
1789 – Джеймс Фенімор Купер, американський письменник, автор історичних романів та романів про життя індіанців («Останній із могікан», «Піонери, або Біля витоків Саскуеханни», «Звіробій», «Слідопит, або Суходільне море»)
1810 – (Хосе) Порфіріо Діас, мексиканський герой війни і президент Мексики (пізніше вважався диктатором).
Керував Мексикою з 1876 до 1911 р. (за винятком чотирирічного періоду 1880-1884 рр.)
1857 – Вільям Тафт, президент США в 1909-1913 рр., республіканець.
Єдиний президент, який після відставки (або до обрання) був суддею Верховного суду
1881 – Етторе Бугатті, італо-французький автомобілебудівник
1885 – Паскаль Аллен, французький письменник і журналіст, відомий циклом романів про Фантомаса (у співавторстві з П’єром Сувестром)
1888 – Пилип Коновал, канадський військовий українського походження.
Єдиний українець, що є кавалером британського ордена Хрест Вікторії – за героїзм у бою за висоту 70 у Лансі (Франція) в серпні 1917 р.
1889 – Роберт Бенчлі, американський театральний критик, кіноактор і гуморист
1890 – Агата Крісті (Міллер, Меллоуен), англійська письменниця, найпопулярніша авторка детективів.
Книги Крісті видані тиражем понад 2 мільярди примірників і перекладені більш ніж на 100 мов світу
1892 – Михайло Гайворонський, український композитор, музикант, диригент, педагог, скрипаль, критик, громадський діяч.
Воював у лавах Українських січових стрільців. Був диригентом, організатором та інспектором духових оркестрів. На початку 1920-х викладав у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка, працював диригентом з’єднаних хорів “Боян” та “Бандурист”. Із 1923 р. – на еміграції у США, де в Нью-Йорку (разом із Р. Придаткевичем) заснував Музичну консерваторію.
Автор відомих стрілецьких пісень “Коли ви вмирали”, “Їхав козак (стрілець) на війноньку”, “Ми йдемо в бій” та ін. Із театральної музики — найвідоміша музика Гайворонського до п’єс “Вій”, “Довбуш” та “Гетьман Дорошенко”
1894 – Жан Ренуар, французький кінорежисер (“Велика ілюзія”, “Дівчинка з сірниками”).
Володар почесного «Оскара» 1975 р. за внесок у кіномистецтво.
Син відомого художника-імпресіоніста Огюста Ренуара
1904 – Умберто II, останній король Італії.
Посідав престол трохи більше місяця, з 9 травня по 12 червня 1946 р.
1907 – (Віна) Фей Рей, американська акторка («Кінг-Конг»)
1907 – Михайло Герасимов, радянський антрополог, скульптор і археолог.
Розробив метод відновлення зовнішності людини на основі скелетних залишків.
Лауреат Сталінської премії
1909 – Джин (Джейн) Баттен, новозеландська льотчиця, яка в 30-ті роки встановила кілька світових рекордів дальності і швидкості одиночних перельотів
1916 – Маргарет Локвуд, англійська кіноактриса («Леді зникає»)
1918 – Євген Стахів, український націоналістичний політик, відомий як діяч українського підпілля на Донбасі в роки ІІ Світової війни.
З 1932 р. був учасником українських шкільних та молодіжних організацій Галичини, потім член ОУН (з 1934 р.). В 1938 р. опинився на терені Підкарпатської Русі, вступив до Карпатської Січі. В березні 1939 р., після ліквідації Закарпатської України, потрапив в полон, звідки утік через Словаччину в Австрію.
1941–1943 рр. – член Південної похідної групи ОУН, організатор нових осередків ОУН у Східній Україні (Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Маріуполь).
1944 р. – один із засновників Української Головної Визвольної Ради (УГВР).
Із 1946 р. – на еміграції (спершу в Німеччині, далі – у США).
Голова Закордонного середовища УГВР
1923 – Михайло Танич (Танхілевич), російський поет, автор пісень («Черный кот», «Погода в доме», «Зеркало», «На дальней станции сойду», «По секрету всему свету»)
1925 – Кирило Лавров, радянський і російський актор театру й кіно (“Живі і мертві”, “Брати Карамазови”, “Мій ласкавий і ніжний звір”, “Сіль землі”, “Майстер і Маргарита”).
Герой соціалістичної праці (1985), лауреат Державних премій РРФСР і СРСР, народний артист РРФСР(1970), народний артист СРСР (1972).
Після війни певний час був актором Київського російського театру імені Лесі Українки.
Неодноразово обирався депутатом Верховної Ради СРСР. Народний депутат СРСР (1989-1991) від Союзу театральних діячів СРСР
1931 – Руфіна Ніфонтова, радянська актриса театру і кіно («Любов Ярова», «Вам і не снилося»).
Народна артистка РРФСР (1966) і СРСР (1978)
1941 – Сігне Андерсон, американська співачка, перша вокалістка групи «Jefferson Airplane»
1941 – Мирослав Гермашевський, перший польський космонавт, генерал.
Герой Радянського Союзу (1978).
Уродженець Костопільщини на Волині
1941 – Віктор Зубков, російський політичний діяч, голова уряду Російської Федерації у 2007-2008 рр.
Із травня 2008 р. — перший віце-прем’єр в уряді Володимира Путіна. Від червня 2008 р. — голова ради директорів ВАТ «Газпром»
1941 – Юрій Норштейн, російський художник-мультиплікатор («Їжачок у тумані», «Казка казок»).
Народний артист Росії (1996), лауреат Держпремії СРСР 1979 р.
1946 – Томмі Лі Джонс, американський кіноактор, володар «Оскара» («Дж. Ф. К.», «Природжені вбивці», «Старим тут не місце»)
1946 – Олівер Стоун, американський кінорежисер, володар трьох «Оскарів» (1987, 1990 – найкращий режисер; 1979 – найкращий сценарій-адаптація).
Найвідоміші фільми: «Взвод», «Народжений 4 липня», «Джон Ф. Кеннеді. Постріли в Далласі», «Природжені вбивці», «Александр», «Розворот», «Ніксон»
1946 – Петро Ющенко, український політик, підприємець і громадський діяч.
Старший брат Віктора Ющенка.
Народний депутат України IV-VI скликань («Наша Україна»). Член президії “НУ”.
Керівник фірм «Слобода», «Сула» та ін. ГГолова громадського об’єднання «За Помісну Україну!»
1947 – Марк Гучко, словацький лінгвіст, творець мов словіо, blitz english тощо
1947 – Таріел Васадзе, український політик і підприємець, президент ВАТ “Українська автомобільна корпорація”.
Народний депутат IV-VI скликань (“За ЄдУ!”, БЮТ, перебіжчик до Партії регіонів)
1960 – Олексій Чередник, радянський і український футболіст, чемпіон СРСР із «Дніпром».
Надалі – тренер
1963 – Андрій Разін (Криворотов), російський музикант і політик.
Екс-керівник групи «Ласковый май»
1966 – Деян Савичевич, югославський і чорногорський футболіст циганського походження.
Переможець Ліги чемпіонів 1991 і 1994 рр. та триразовий чемпіон Італії з «Міланом», триразовий чемпіон Югославії із “Црвеною звездою”.
Також грав за “Будучност” і “Рапід” (Відень)
1974 – Сергій Долганський, український футболіст, воротар полтавської «Ворскли».
Володар Кубка України 2009 р.
Також виступав за «Верес», «Металіст», «Чорноморець», «Металург» (Д)
1977 – Валентин Слюсар, український футболіст, півзахисник «Оболоні».
У складі «Металіста» – чотириразовий бронзовий призер чемпіонату України.
Також грав за «Динамо-2», «Ростсільмаш», «Закарпаття», «Ниву» (В), «Поліграфтехніку» і збірну України
1978 – Ейдур Гудйонсен, ісландський футболіст, півзахисник грецького АЕКа.
Найбільше відомий виступами в «Барселоні» і “Челсі” (чемпіон Іспанії 2009 р., чемпіон Англії 2005 і 2006 рр.).
Із ПСВ – чемпіон Голландії 1997р.
Також грав за “Валюр”, КР, “Болтон”, “Тоттенхем”, “Монако”, “Сток Сіті”, “Фулхем”
Померли:
1653 – Тиміш Хмельницький, український військовий і політичний діяч, козацький отаман, один з учасників і керівників Хмельниччини.
Старший син Богдана Хмельницького
1700 – Андре Ленотр, французький архітектор, визначний планувальник парків.
Головною роботою творця королівських парків у Сен-Жермен, Фонтенбло, Шантійі, Сен-Клу, Тюїльрі стало планування ансамблю Версаля з величезним парком
1859 — Ісамбард Брюнель, англійський інженер, творець першого трансатлантичного пасажирського корабля, будівничий мостів і залізниць
1866 – Дмитро Каракозов, російський революціонер, терорист, член таємного товариства під назвою «Організація».
16 квітня 1866 р. він здійснив невдалий замах на царя Олександра II – стріляв біля воріт Літнього саду в Петербурзі, але промахнувся.
Був засуджений до страти
1907 – Іван Карпенко-Карий (Тобілевич), український письменник, драматург («Наймичка», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн»).
Брат Миколи Садовського та Панаса Саксаганського
1921 – Роман Унгерн фон Штернберг, російський військовий діяч німецького походження, генерал, барон. Визначний діяч Білого руху на Далекому Сході.
Відновив незалежність Монголії.
Автор ідеї реставрації Серединної монархії в межах імперії Чингізхана
1938 – Томас Вулф, американський письменник, представник „втраченого покоління” („Озирнися на дім свій, ангеле”, „Додому дороги немає”)
1973 – Віктор Хара, чилійський лівий співак-трибун.
Після перевороту 11 вересня 1973 р. був заарештований і протягом п’яти днів піддавався тортурам; розстріляний на Національному стадіоні в Сантьяго, де раніше не раз виступав перед заповненими трибунами
1975 – Павло Сухой, радянський авіаконструктор, творець реактивних літаків Су.
Двічі Герой соціалістичної праці (1957, 1965), лауреат Ленінської, Сталінської і Державних премій.
Уродженець Віленської губернії — нині Вітебської області Білорусі
1978 – Віллі (Вільгельм) Мессершміт, німецький авіаконструктор
1980 – Білл (Вільям) Еванс, американський джазовий піаніст
1989 — Роберт Уоррен, американський письменник і поет («Вся королівська рать»)
1995 – Гуннар Нордаль, шведський футболіст, нападник, знаменитий бомбардир, відомий своїми виступами за збірну та «Мілан» у 1949–1956 рр.
Олімпійський чемпіон 1948 р.
Володар «Золотого м’яча» як кращий шведський футболіст 1947 р. Чотириразовий чемпіон Швеції (у складі «Норчепінга»). Дворазовий чемпіон Італії (1951, 1955 у складі «Мілана»).
П’ятиразовий кращий бомбардир сезону італійської Серії А (1950, 1951, 1953, 1954, 1955 у складі «Мілана»). Рекордсмен за кількістю голів, забитих у сезоні в серії А – 35 у сезоні 1949/50. Другий серед кращих бомбардирів серії А всіх часів (225 голів у 291 матчі).
Також грав за «Рому»
2004 – Джонні Ремоун (Джон Каммінгс), американський рок-музикант, гітарист групи The Ramones, член Залу слави рок-н-ролу
2008 – Річард (Рік) Райт, англійський рок-музикант, клавішник групи «Pink Floyd», піаніст
Comments are closed.