За словами активістів, їм погрожували депортацією.
Служба безпеки України погрожувала депортувати з України казахстанських активістів Заманбека Тлєулієва та Єлдоса Насіпбекова через координацію мирних протестів у Казахстані. Про це активісти руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК) самі розповіли під час брифінгу, передає Центр прав людини ZMINA.
Активісти розповіли, що вони з 2 січня координували мирні протести в Казахстані, перебуваючи при цьому в Україні. Також вони роздавали інструкції для злагоджених дій у містах Казахстану. За словами Тлєулієва та Насіпбекова, протягом чотирьох років вони створюють та поширюють такі інструкції серед казахстанців для мирної зміни авторитарного режиму.
«Ми закликали всіх казахстанців 4 січня о 12:00 вийти до акиматів (міськрад) на мирні мітинги, і більше 60 населених пунктів це зробили. 5 січня у 17 містах Казахстану люди мирно взяли міськради, але без оголошення взяття влади у руки народу. Після цього мародери за вказівкою влади почали громити міськради, тому що влада зрозуміла, що програє», – зазначив Тлєулієв.
Він також заявив, що саме 6 січня почалися трагічні події в Казахстані. І в той самий день, за словами активіста, СБУ прийшла до нього та Насіпбекова.
Зокрема, невідомі в цивільному одязі, які представилися співробітниками СБУ, побили Заманбека Тлєулієва у його під’їзді і вибили йому чотири зуби.
«СБУ прямо погрожували депортацією за координацію протестів у Казахстані. Казали, що я знаходжуся нелегально в Україні, хоча це не так. Погрожували в’язницею, а моїм сусідам говорили, що я терорист», – розповів Тлєулієв.
Того самого вечора Служба безпеки прийшла й до Насіпбекова через координацію мирних протестів у Казахстані.
«До мене прийшли майже одразу після нападу на Заманбека і назвалися поліцією. Вже коли я відчинив двері, вони сказали, що це СБУ, їх було троє. З них представився лише один. Я попросив сусідів викликати поліцію, але через це СБУ почали погрожувати та залякувати мене. Тому коли приїхала поліція, мені довелося сказати, що на мене не скоюють ніякого тиску. Змусили підписати угоду про те, що я припиняю координацію мирних мітингів, і озвучити це на відео. Інакше погрожували депортувати мене до Казахстану», – зазначив Насіпбеков.
Активісти пояснили, що вони мають право проживати в Україні. Вони ще у 2019 році подавали документи на отримання статусу біженця.
Своєю чергою адвокат Дмитро Моргун заявив, що СБУ перевищила свої повноваження у цій ситуації. Тому він подав заяви для відкриття справи.
«СБУ вже скорегувала свої дії у публічній заяві та назвала такі візити «профілактичними бесідами». Інформації про внутрішнє розслідування дій представників СБУ не було, зараз ми очікуємо офіційної думки ситуації з боку Уповноваженого з прав людини та будемо доводити справу до кінця, щоб притягнути до відповідальності нападників на активістів», – заявив Моргун.
За його словами, рішення про депортацію має ухвалювати Державна міграційна служба, а не Служба безпеки.
При цьому голова фонду «Відкритий діалог» Людмила Козловська повідомила, що ДВК у Казахстані визнали екстремістською та забороненою організацією.
«Обвинувачення зі сторони СБУ про те, що Тлєулієв та Насіпбеков нібито терористи, – це приклад послідовного переслідування мирних громадян за антиекстремістським законодавством. Але навіть Європейський парламент та Державний департамент США робили заяву, що ДВК – це мирний рух», – додала Козловська.
На думку правозахисників, Україна небезпечна для біженців та шукачів притулку. Координатор проєкту «Без кордонів» Максим Буткевич розповів, що на думку ДМС, українська міграційна політика дружня до біженців,але правозахисники вважають, що дії держави навпаки спрямовані на те, щоб не надавати захисту громадянам інших країн.
«Україна регулярно видворяє людей, і за останні п’ять років сталося більше 12 гучних випадків викрадення та примусового видворення в інші країни – Туреччину, Узбекистан, РФ та інші. І робить це в основному СБУ. Наша держава небезпечна для біженців, і для активістів з Казахстану, які можуть шукати притулку та які майже не мають вибору країни, це може стати важливим фактором», – підсумував Буткевич.
