Памуккале (з турецької — Бавовняний замок) — назва травертинових терас і курорта в Туреччині. У цьому місці дія гарячих джерел, що містять окис кальцію, привела до утворення вапняних відкладень на скелястих травертинових терасах. Вода з термальних джерел, збагачена гідрокарбонатом кальцію, багато століть стікаючи по схилу гори та падаючи з високих уступів багатьма водоспадами, утворила білі скам’янілі каскади, тераси та маленькі басейни.
До нього входять 17 геотермальних джерел з температурою води від 35 до 100° C та водойми-тераси, що утворилися з травертину, пишуть ВІКНА.
У Калуші соляна річка з чудернацькими берегами утворилася на бортах хвостосховища колишнього калійного виробництва неподалік села Сівки-Калуської.
З бортів просочуються розсоли і, кристалізуючись, створюють природну красу.
Це мірабіліт (інша назва глауберова сіль, або сіль Барбара) — десятиводний сульфат натрію (Na2SO4 10H2O), який утворюється при температурі +8 і нижче. Цей мінерал відкладається на бортах хвостосховища і відвалів Домбровського кар’єру із розсолів, які постійно і цілорічно витікають у довкілля, починаючи із осені, коли настають середньодобові температури близько 0 градусів.
Але з розсолів відкладається тільки дуже невеличка частина цього сульфату натрію, і тільки в холодну пору року. Решта разом із іншими солями — хлоридами і сульфатами натрію, калію, магнію — проникає у водоносний горизонт і річки Сівки та Кропивника. Так триває понад 50 років. Уже винесено в довкілля мільйони тонн солей. І буде винесено все до останнього грама, каже науковець Юрій Садовий.
Світлинами калуського Памуккале поділився краєзнавець і гірський рятувальник Василь Фіцак.
