«Репортер» продовжує спецпроект, присвячений 100-річчю початку Великої війни.
У січні 1915 року австрійське командування розпочало потужний наступ, який увійшов в історію як «Друга Галіцийська битва». Сьома австрійська армія під командуванням генерала Карла фон Пфланцер-Балтина прорвала російський фронт.
Ввечері 19 лютого 1915 року на околицях Станиславова зацокотіли кулемети — росіяни прикривали відхід своїх військ. Вночі мешканців міста розбудили вибухи. Це злетіли в повітря залізничні мости.
Ранком, під звуки тріумфального маршу, до Станиславова вступила австрійська кавалерія. За кіннотниками рухалися піхота та артилерія. Обивателі висипали на вулиці, визволителям влаштували овацію. Раптом на центральній площі міста вояки розвернули батарею та відкрили вогонь. Виявляється, вони стріляли по росіянах, які скупчилися за містом.
За ніч ситуація на фронті змінилася. Царській армії вдалось зачепитися на позиціях і розпочати артилерійську дуель. Спочатку снаряди літали високо над дахами, а потім загриміло у середмісті. Стріляли великим калібром.
Кілька набоїв проломили стіни будинків і розірвалися всередині, повбивавши на місці цілі родини. Мешканці ховалися від обстрілу в пивницях. Хоч були й такі, що, пересиливши страх, вилізли на дахи та звідси спостерігали поле битви. Росіянам вдалося оточити місто. Проте відчайдушні контратаки австрійців розірвали кільце, і фронт став віддалятись у напрямку Галича. Але не надовго.
