Теперішня вулиця Коновальця раніше була Дадугіна. Так звали капітана, замполіта батальйону, що загинув при звільненні міста від фашистів 27 липня 1944 року. Його загибель описували по-різному. То його застрелили з автомата з-за кута будинку, то з вікна застрочив кулемет. Була навіть версія, що нетверезий капітан штурмував німецькі позиції верхом на бричці, де й був одразу застрелений…
Кулемет стріляв з вікон будинку, де нині працює редакція «Галичини»
У 1960-х у нашому педінституті навчалася донька Павла Дадугіна, яка приїхала сюди з Росії. До речі, на російській філології вона ж і вчилася. Історик Богдан Гаврилів розпитав дівчину про обставини загибелі її батька, й вона переповіла розповіді очевидців.
Фото з фондів музею «Герої Дніпра»
Перед штурмом Станіслава німці укріпили місто, обладнавши багато вогневих точок. Одне кулеметне гніздо було на третьому поверсі сучасної редакції газети «Галичина». Звідти прострілювалася вся Зосина Воля (Коновальця). Кулемет строчив, червоноармійці залягли, наступ застопорився. Тоді туди вирушив Дадугін. Для швидкості він дійсно скористався бричкою, але залишив її поза зоною обстрілу.
Капітан прибіг, підняв солдат, але сам майже одразу отримав чергу з того ж кулемета. Втім, наступ продовжився.
