Сьогодні ім’я Горація Сафріна мало кому відоме. Він учився у Станиславові, працював у місцевому єврейському театрі, після війни виїхав до Польщі, де видав кілька збірок єврейських анекдотів «При шабатових свічах». Це реальні кумедні історії з життя юдейського населення Галичини, одна з яких стосується нашого міста.
Поштівка з колекції Зеновія Жеребецького
У Станиславові, на вулиці Карпінського (початок Галицької), в одній кам’яниці містились одразу три єврейські взуттєві крамниці. Зрозуміло, що торгівля у всіх була ніяка. Аби якось привернути увагу покупців, господар правого магазину вивісив велике оголошення: «Тут продається наймодніше взуття міста». Зауваживши дії конкурента, його колега ліворуч також розмістив банер: «Найдешевший розпродаж закордонного взуття».
Крамниця посередині опинилась у повній… прострації. Її власник довго думав, як вийти з економічного піке, та, нарешті, знайшов вихід. Наступного ранку над його закладом красувалась яскрава вивіска: «Головний вхід».
Comments are closed.