Наше місто назване на честь великого українського письменника Івана Франка. Тут його ім’я носять площа, вулиця, премія, драмтеатр, обласна наукова бібліотека тощо. Історики та краєзнавці ретельно вивчають кожен візит Каменяра до Станиславова, уточнюють список адрес і коло знайомств. Тут відбувалися його виступи перед великими аудиторіями, з гучними оваціями та пишними букетами квітів. Але то було не одразу. Знайомство з містом Франко почав з каталажки.
Він був соціалістом. Австрійська поліція про це знала та уважно стежила за письменником. У 1880 році, у селі Яблунів, поліція вирішила перевірити його документи. Франко зміг показати лише залізничний квиток, який був виписаний на ім’я Кароля Строчинського. Поліцію це не задовольнило, й літератор загримів за грати. Три місяці Франко просидів у Коломийській в’язниці, де написав багато віршів, серед яких «Вій, вітре, горою над сею тюрмою».
Поштівка з колекції Зеновія Жеребецького
У червні того ж року арештанта «цюпасом» (етапом) конвоювали до рідних Нагуєвичів. Зі станиславівського вокзалу в супроводі двох жандармів письменника провели вулицею Сапєжінською до ратуші, у підвалах якої були поліційні арешти. Зранку його чекав потяг на Стрий. На грубих дерев’яних нарах Іван Франко провів свою першу ніч у місті, яке пізніше назвуть на його честь.
