Рубрика «Легенди Станиславова» виходить вже більше трьох років і за цей час я переконався, що абсолютним рекордсменом по кількості цікавих історій є гора у парку Шевченка.
Зрозуміло, що цей пагорб штучний. А ось про те, хто його насипав, є безліч версій. Називали в’язнів тюрми «Діброва», їхніх дружин, в’язничну охорону і ледь не сатанистів. Нещодавно до цього переліку долучили танкістів.
Пізно ввечері 31 березня 1944 року два десятки радянських танків здійснили відчайдушну спробу захопити місто. Але станиславівський гарнізон не розгубився і в запеклих вуличних боях знищив майже всі машини червоних. Один з танків спалили на вулиці Голуховського (Чорновола), неподалік від парку. Його відтягнули з проїжджої частини до обочини і там він простояв аж до липня, коли місто остаточно звільнили радянські війська.
Коли переможці побачили згорілий танк із червоною зіркою на броні, вони вирішили достойно поховати загиблих товаришів. Над бойовою машиною насипали велетенський курган, який і досі можна побачити у парку.
Але не поспішайте братись за металодетектор. Ця історія, безперечно, красива, проте гору насипали ще австрійці.
