Станиславів є досить старим містом і тому, як кожне порядне старе місто, мусить мати свої легенди. І він їх має! Просто тривалий час дослідників більше цікавила міфологічна спадщина Праги, Кракова, Львова чи Кам’янця-Подільського. Але й Станиславову є що розповісти як постійним мешканцям, так і туристам.
У попередньому номері ми розповіли легенду про історичну назву нинішньої вулиці Коновальця. Втім, є ще одна версія походження назви – Зосина Воля.
На початку XVIII століття у Тисменицькому передмісті Станиславова була маленька вулиця Каліцька. Свою назву вона отримала через те, що там мешкали каліки, жебраки, злидарі. Це була справжня клоака – жалюгідні хібари, гори сміття, вбогість, злочинність і проституція слугували синонімами Каліцької вулиці.
У ті ж часи в палаці Потоцьких, оточена багатством і розкішшю, росла донька власника міста Софія Йосипівна. У дівчини було добре серце і вона вирішила зробити, як зараз кажуть політики, «декілька кроків назустріч людям». Власним коштом Софія спорудила на Каліцькій декілька будинків для старців та хворих. Разом із матір’ю вона регулярно навідувалась у цей депресивний район і щедро роздавала милостиню. Навіть просила батька звільнити від податків малозабез-печених (тобто всіх) мешканців вулиці.
За ці добрі справи люди назвали вулицю Зосиною Волею, і ця назва протрималась аж до 1940‑х років.
Іван Бондарев
Comments are closed.