Іван Бондарев
Наше місто є доволі старим і тому, як кожне порядне старе місто, мусить мати свої легенди. І воно їх має! Просто тривалий час дослідників більше цікавила міфологічна спадщина Праги, Кракова, Львова чи Кам’янця-Подільського. Але й Станиславову є, що розповісти і мешканцям, і туристам.
Фаустпатрон
Фаустпатрон (нім. – кулак-патрон) – це прообраз гранатомета. Існує припущення, що вперше вони були застосовані німцями саме у Станіславі 31 березня 1944 року. Тоді фашистам вдалось знищити 18 радянських танків (із 22), які здійснили рейд на місто.
Треба внести уточнення – це був не фаустпатрон, а його вдала модифікація «Панцерфауст-60». Він трохи відрізнявся від свого попередника зовнішнім виглядом та значно – кращими тактико-технічніми характеристики: дальність пострілу – 60 м, пробивна здатність – до 20 см броні. Був одноразовим і після використання викидався.
Реактивний потік панцерфауста давав позаду вихлоп на три метри, про це було написано навіть на його трубі. Відповідно за стрільцем мав бути як мінімум триметровий відкритий простір, інакше він сам собі підсмажив би «тил». Отже, міфи про те, що із «фаустів» стріляли з тісних горищ і підвалів, виглядає дещо нелогічно. Хоча, можливо, потім десь на даху і знаходили обгорілі трупи невідомих гітлерівців, що міцно стискали в руках не менш обгорілі труби, але навряд чи. Читати німці вміли завжди.
Але, незважаючи на окремі незручності, це була настільки вдала і потужна зброя, що радянські війська взяли її за основу при розробці власного гранатомета РПГ-2.
