Коли машина у воді

Цього літа в Івано-Франківську та області ставалося кілька справжніх буревіїв. Зливи подекуди утворювали на дорогах справжні моря. Що ж робити водіям, коли машина перетворюється майже в катер?

Якщо треба проїхати глибокою і великою калюжею, спеціалісти радять робити це на мінімальній швидкості. Вода — не багно, де потрібен запас швидкості. Коли ж вода потрапляє на електрику двигуна, він глохне. Тому найкращий вихід перед міні-морем на дорозі — об’їхати його. Або в об’їзд іншою вулицею, або краєм дороги, де глибина менша. Ви втратите трохи часу, але значно менше, ніж той, хто колупається під капотом, ходить навколо машини по коліна у воді, бо та зненацька заглухла.

Але що робити, якщо машина таки зупинилася посеред калюжі, черпнувши кудись води? Тут головне — не панікувати. Треба відкрити капот, аби підсох двигун. Якщо є суха ганчірка — протріть дроти, свічкові поглиблення, кришку трамблера зовні і зсередини, високовольт­ну котушку. Воді потрапити у двигун нелегко, але можливо — через отвір під масляний щуп, якщо він вставлений нещільно; через шланг вентиляції картера, якщо він без хомута.

Коли після «купання» ви все ж завели двигун, не поспішайте їхати. Дайте йому «прочхатися», прогрітися, а потім вимкніть та вийміть масляний щуп. Якщо масло на ньому не прозоре, як зазвичай, а біло-каламутне, то вода таки затекла в мотор. Тоді треба дати двигуну попрацювати на холостих, щоб вода сама випарувалася з масла.

Вода в глушнику не страшна, вона витече. Гірше, якщо рідина потрапила в коробку передач через сапун, яким КПП з’єднана з атмосферою. Перевірити це легко, досить відкрутити зливну пробку і злити воду — вона завжди під маслом, бо важча.

Із кузовом складніше — в підлозі багажника і салону під оббивкою є зливні гумові заглушки. Їх треба вийняти, щоб вода стек­ла. На сучасних і навіть пост­радянських машинах зняти оббивку непросто, проте все одно доведеться, бо інакше машина не просохне.

Сушити машину варто і заради електроніки. Після занурення в автомобілі починають гнити (окислюватися) проводка, реле, барахлити комп’ютер, датчики і все, що містить мідь. Особливо часто «відрубуються» склоочисники, електронне регулювання дзеркал, задні склопідіймачі, фари і ліхтарі, додаткове електрообладнання (датчики дощу, круїз-контролю, парктроніка і т. д.).

І останнє: якщо величезна калюжа нашкодила вашій застрахованої машині, то страхова компанія зажадає підтвердження, що це сталося з вини стихії. Тому треба викликати ДАІ або ж мати не менше двох свідків цієї самої стихії. А краще перше і друге.

До теми

Неглибока калюжа. При доланні калюжі до 15 см можуть промокнути лише гальмівні колодки і диски, днище автомобіля, вихлопна система. На працездатність машини це не вплине.

Калюжа середньої глибини. Якщо глибина калюжі становить 20‑25 см («по бордюр»), то промокне зчеплення, нижня частина двигуна і коробки передач. Нічого страшного в цьому теж немає. Зчеп­лення легко і швидко просушиться саме — в процесі рівномірного руху. А двигун і КПП у цьому випадку герметичні.

Глибока калюжа. При глибині понад 35 см вже з’являється ризик в кращому випадку заглухнути (якщо вода заллє вихлопну систему).

В гіршому — отримати гідроудар (якщо вода потрапить у двигун). Дуже часто машина глухне з першої причини, водій намагається її завести з водою в моторі, і так виникає поломка, виправити яку можна лише на капремонті. «Сьорбнути» води можна через повітрозабірник (знаходиться на висоті близько 40 см) у той момент, коли вантажівка або автобус, що проїжджає поруч, створить хвилю.