Літо в розпалі, в розпалі й сезон для байкерів. Хто ж ті байкери, і чому вони ні на що не проміняють свої мотоцикли?
Характерна риса байкерів — прагнення до об’єднання та спілкування. Щороку в Україні відбуваються численні байкерські фестивалі та «зльоти». Один такий відомий фест під назвою «Wild Fire» (у перекладі — дикий вогонь) вже п’ять років поспіль відбувається в курортному Яремче і має статус міжнародного. Минулого року сюди приїхали не лише українські байкери, а й гості з Італії, Німеччини, Угорщини та Польщі — понад 300 учасників.
Та найбільший байкерський «зліт» України відбувається в Ужгороді. На місцевий «Music Bike Ukraine» з’їжджаються до чотирьох тисяч байкерів з усієї Європи. Цього року він відбудеться 12-14 липня.
Байкерів часто представляють бородатими дикунами, які не мають жодного іншого заняття, крім галасливих вечірок. Та це далеко не так. Байкерська «дикість» — це лише імідж, стиль, який імпонує цим людям. Насправді серед них є чимало відомих і доволі солідних людей. В Івано-Франківську це і політики, і підприємці, і лікарі.
Руслан Гайда, виконуючий обов’язки директора ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», каже, що на Прикарпатті дуже багато байкерів. Катаються люди в Надвірній, Косові, Солотвині, Рогатині, Калуші.
Президент НФК «Ураган», депутат Івано-Франківської міської ради Олександр Бубен вже другий рік їздить на Kawasaki Vulcan 2000. «Це досить потужний мотоцикл, важить 360 кг, якщо покласти на землю, то сам уже не піднімеш, — розповідає Бубен. — Я люблю подорожі, коли відчуваєш гармонію, злиття з природою. До цього я їздив на квадроциклах. Мабуть бажання мати мотоцикл зародилося з дитинства, ми кіногероїв на мотоциклах бачили ще по телевізору. Крім того, багато моїх друзів мають мотоцикли, їздять на фестивалі».
На своєму «Вулкані» він їздив навіть за кордон. Тоді, восени минулого року, відчув і сонце, і дощ. За словами Бубена, через 300 км дороги на його мотоциклі вже відчувається втома, тому згодом він хоче придбати комфортніший байк, аби подорожувати на великі відстані.
Клуби мотоциклістів нині є в Івано-Франківську, Коломиї, Яремче. Свій мотоклуб має навіть гірський Косів. Його голова Василь Курищук каже, що нині люди купують найрізноманітніші мотоцикли. Чопперам надають перевагу любителі солідної їзди, а ті, хто хоче адреналіну, купують спортивні мотоцикли.
Останніми роками популярнішими стають великі комфортні байки для далеких подорожей. Це не просто туристичні мотоцикли, а справжні кораблі на двох колесах. Вони дорожчі за спортивні удвічі, а то й утричі. Можуть коштувати навіть більше дуже пристойного авто. Ціни — від 200 тис. грн. Та це не зупиняє байкерів. Як вони кажуть, хто не сідав на мотоцикл, не відчув вітру на обличчі, реву двигуна під собою, єднання з природою, той не зрозуміє, як можна пересісти з комфортабельних автомобілів на мотоцикли. Байкери люблять приказку про те, що машина возить тіло, а мотоцикл — душу. Краще й не скажеш.
