Втеча зі Станіслава

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Втеча з тюрми – явище рідкісне. В’язниця для того й придумана, щоб її неможливо було покинути. Однак наше місто і тут не пасе задніх – у червні 1941 року з радянської (на той час) тюрми НКВД успішно втекли приблизно сотня-друга в’язнів. Точної цифри досі не знає ніхто. Як втекли? Зовсім просто.

 

У цьому будинку (нині Сахарова, 15) у 1941 році було обласне НКВС

Під час нападу гітлерівської Німеччини на СРСР у станіславській тюрмі перебували близько трьох тисяч ув’язнених. І зрозуміло, що про початок нової війни в’язнів ніхто не інформував.

Персонал в’язниці станом на 27-28 червня перебував у «підвішеному» стані: Червона армія зазнавала поразку за поразкою, більшовицька адміністрація або готувалася до евакуації, або ж уже панічно втікала.

У злагодженому та перевіреному механізмі репресій щось не спрацювало, режим у в’язниці ослаб. Вночі 28 червня німці бомбардували станіславське летовище, і деякі в’язні за вибухами здогадалися, що почалася чергова війна. Вони розбили двері камери, вийшли до коридору та почали звільняти «сусідів». Спочатку вивели жінок, ув’язнених у загальних камерах. Відкрити «одиночки» вони не змогли.

Цікаво, що далеко не всі ув’язнені поспішали покинути камери. Дехто, не маючи достатнього досвіду «спілкування» з більшовиками та не чуючи за собою вини, ще сподівався на виправдання. А втеча цю надію перекреслювала.

До виходу на волю всіх заохочував один із ув’язнених – капітан Війська Польського Любчевський (Lubczewski), колишній начальник міської парамілітарної організації – аналога радянського ДОСААФу. Капітан Любчевський став на розбитих воротах і намагався переконати в’язнів у тому, що почалася війна, що через день-другий усе поміняється, і втікачів ніхто не шукатиме. Тому, казав він, треба якнайшвидше та якнайдальше відбігти від злощасного місця і «залягти».

Таким чином покинули в’язницю вчителька Станіславської середньої торгової школи (сьогодні там Прикарпатський університет) Марія Рубашевська, греко-католицький священик – вікарій парафії Святої Покрови у селі Васючин Букачівського району Іван Балук і селянка з містечка Журів того ж району Анна Величко.

Більшість в’язнів поховалися на городах Зосиної Волі (нині – вулиця Коновальця). Останні втікачі ще бачили вантажівку з енкаведистами, що заїжджала на в’язничне подвір’я. Подальші події загальновідомі – абсолютну більшість тих, хто залишився, тут же розстріляли.

Вчителька Рубашевська знай­шла притулок у знайомої на вулиці Собеського (Січових Стрільців), пані Пацьорковської. Отец Балук і селянка Величко пішки вирушили додому. Вони пройшли 75 кілометрів і до вечора того ж дня дісталися рідних садиб. Контролю на дорозі тоді не було, а в селі Ямниця невідомий милосердний селянин трохи підвіз утікачів. Священик Іван Балук тут же, ще ввечері, відправив вдячну літургію у церкві.

Селянка Анна Величко разом із дочкою. Під час втечі їй уже було 56 років. А фото зроблене у 1918 році у місті Ходорові спеціально для пересилки чоловікові на італійський фронт (сьогодні це територія Словенії). З фронту він повернувся живим. А 26 березня 1941 року його арештувало НКВД. Розстріляний у травні того ж року в Харкові

Капітан Любчевський потім увійшов до складу головного керівництва Армії Крайової (14 лютого цього року минуло 70 років організації АК). Він ще раз був заарештований німцями, відбув концентраційний табір, після війни оселився у США, де й помер своєю смертю (воістину – кому що написане).

Своєю ж смертю у Варшаві померла і вчителька Марія Рубашевська, корінна мешканка Станиславова, сестра знаних юриста Адама Рубашевського та ксьонд­за Целестина Рубашевського.

У Кракові померла пані Пацьорковська з вулиці Собеського.

Священик Іван Балук із сім’єю емігрував до Америки і там у шістдесятих роках загинув у автомобільній катастрофі.

Селянка Анна Величко дожила до 93 років і померла в Івано-Франківську в 1978 році.

Підсумуйте за допомогою ШІ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

СХОЖІ НОВИНИ
Екскурсія_3_facebook_event_cover
знімок2
Українська Республіканська Капела у Станиславові
ОСТАННІ НОВИНИ
втрати-рф
Минулої доби ЗСУ знешкодили ще 1370 окупантів і 58 артсистем
На війні загинули_12
Прикарпаття втратило захисників - Сергія Мазура, Ігоря Кучерака, Василя Битківського, Романа Доцяка, Ігоря Мороза
грант 11
Літо для втілення ідей. Грантова хвиля від Urban Space 100 очікує на заявки франківців
724613555_980724294586009_8970768074703451588_n
У Франківську військовому допомогли повернути самостійність після важкого поранення
726381036_1532941461866336_2398302523294323957_n
Через спеку на дорогах Прикарпаття обмежать рух вантажівок
суд
На Прикарпатті засудили чоловіка, який передавав наркотики у в'язницю
Парасоля_08
Дружини воїнів презентували у Франківську зворушливу виставу про чекання
726016509_1034400556222656_8644702491752011795_n
У Вовчинцях водій Volkswagen в’їхав у паркан
Алора_1
Коли «просто нерви» перестають бути просто нервами
репарація
В Україну повернули тіла 522 загиблих захисників
забудовник
У Коломиї забудовник «забув» сплатити 2,3 млн грн до бюджету громади - його судитимуть
чорний ліс
На Прикарпатті держава відсудила в громади понад 3 га заповідних та оборонних земель заказника Чорний ліс
Прокрутка до верху