Українська революція триває і має вона багато фронтів, один із них – мистецький. Писати, складати, малювати є про що, важко й перелічити усі яскраві моменти, які ми пережили за ці два місяці. Нині ж виокремимо з усіх одну історію, бо хоч і почалася вона трагічно, зате дуже натхненно завершилася.
Гаврилюку малюнок коломиянина Бежука сподобався
Козак з Буковини Михайло Гаврилюк уже став живим символом революції – добрим та оптимістичним символом. Напевно, не залишилося людини, яка б не бачила відео, що зняли «беркутівці» на Грушевського 22 січня. Полоненого чоловіка роздягли догола на 15-градусному морозі, розважалися тим, що змушували фотографуватися з льодорубом. Як розповідав сам, били нещадно, а ще робили фото, ставлячи ноги на голову. Але, як би це страшно це не звучало, жорстокості «Беркуту» у нас вже ніхто не дивується. Здивувало інше – той зверхній погляд, яким чоловік дивився на кривдників і щира світла посмішка на обличчі, коли вже через день після того вийшов до спілкування з пресою.
Буковинець в очах прихильників революції моментально став героєм, його називають не інакше, як просто – козак Михайло, він наче збірний образ усіх тих чоловіків, що готові до перемоги стояти на Майдані. А ще він став героєм картин. Один з найвідоміших його портретів намалював карикатурист із Коломиї Ігор Бежук, автор відомих нам неофіційних символів Євро-2012 Яся та Івася.
Як розповідає сам Ігор, коли побачив те відео у стрічці новин, то був обурений жорстокістю силовиків, а водночас його вразила стійкість «голого козака». Каже, лише пізніше дізнався, як його звати та звіди той родом.
Таким бачить козака ілюстратор дитячих книжок Марися Рудська
«Знаєте, коли бачиш таких характерних персонажів, то рука сама тягнеться до олівця, – говорить Бежук. – Таке враження, що Михайло винирнув десь із XVII століття. Попри все, через що йому довелось пройти, він не втратив гідності та почуття гумору. Це той випадок, коли нічого не треба додавати та вкладати в образ – він просто сяяв сам по собі».
А далі історія розвивалася ще цікавіше. Намальований портрет Бежук виклав у мережу й отримав лист від давньої колеги по дитячому журналу, чоловік якої ніс варту в одній сотні разом з Михайлом. Так і виникла ідея передати малюнок козакові. Щоправда, каже Ігор, знайома розповіла, що до Михайла в ті дні було не так легко доступитися – він став справжньою зіркою Майдану. Дехто навіть почав жартома називати його новим секс-символом України. Та все ж малюнок передали – через журналістів. Ті вже самі підписали його – «За незламний козацький дух!». Як каже художник, йому передали, що малюнок Михайлові сподобався.
Як підсумовує Бежук, кожен нині робить якийсь вклад у спільну справу, кожен має свою місію. Хтось прикриває власною спиною побратимів від кийків, а хтось повинен цих людей прославляти.
На малюнку Позняка льодоруб перетворився на хрест
Варто додати, що є ще як мінімум два відомі портрети козака Михайла. Один із них авторства ілюстратора дитячих книжок Марисі Рудської з Києва, він супроводжується рядком з гімну України «В ріднім краю панувати не дамо нікому!».
А ще один київський художник Сергій Позняк написав портрет Гаврилюка аквареллю. Там козак, стискаючи в руці дерев’яний хрест, мужньо дивиться вперед.
Героїв у революції багато, їх ще малювати і малювати. Тож у мистецького фронту роботи також не бракує. А сам Михайло Гаврилюк і нині стоїть на барикадах Майдану – у своїй Четвертій сотні Самооборони.
