Надія Шегда У суботу, 25 квітня, в Івано-Франківську гостював «Тартак». Упродовж трьох годин музиканти дарували своїм шанувальникам як нові пісні, так і старі хіти. Всеукраїнський тур на підтримку шостого альбому групи стартував під назвою «Опір матеріалів».
Мандруючи західним регіоном нашої країни, хлопці вкотре відгукнулися на запрошення івано-франківських пластунів. Цього разу концерт відбувався з нагоди 20 річниці відновлення Пласту.
Їм, тартаківцям, невдовзі виповниться 13. Нині склад гурту дещо інший, ніж був на початку, але то було давно, як каже соліст і лідер групи Сашко Положинський. Сьогодні їх п’ятеро. Андрій Благун (клавіші), Едуард Косорапов (барабани), Дмитро Чуєв (бас гітара), Антон Єгоров (гітара), Сашко Положинський (вокаліст).
Музична кар’єра Положинського якимось дивним чином пов’язана з вегетаріанством. Чотирнадцять років тому він раптом перестав їсти м’ясо і через рік відчув, що не може жити без музики та сцени. «Реально гурту ще не було, а віртуально я його вже створив, — пригадує Сашко. В 1997 році він доволі впевнено попрямував подавати заявку на фестиваль «Червона рута». Там дует майбутніх тартаківців здобув перемогу в жанрі танцювальної музики.
Про дівчат
Із Сашком цікаво розмовляти про музику та політику. Найменше його цікавить економіка — певно тому, що свого часу довелося отримати диплом економіста. А найдужче — дівчата. На цю тему він може говорити досхочу. Однієї-єдиної поруч ще немає, але бути з однією жінкою заради того, щоби просто бути, як каже Сашко, він не може.
«В одній американській комедії герой вибирав собі жінок за великим пальцем на нозі, — розповідає музикант. — Мені ж одна подобається за характером, інша — стилем вбрання, з якоюсь приємно просто займатися сексом. Тому з однією якось не складається. Поки що».
Йому до вподоби спілкуватися з різними жінками, бо кожна має свою родзинку. «У кожен конкретний момент, коли я з тією чи іншою жінкою, вона перетягує всю увагу на себе, і ні про що інше я не думаю. А постійні стосунки можуть бути в мене лише тоді, коли по?справжньому виникне взаємність», — говорить Положинський. Хоча, каже, подвійне життя — не для нього.
Крім дівчат, лідер «Тартака» пильнує за розвитком української естради. Обличчями нашого шоу-бізнесу вважає, приміром, Олега Скрипку, Славка Вакарчука, гурти — «Гайдамаки», «Танок на майдані Конго», «Бумбокс». І «Тартак».
Про рейтинги
Свого часу Положинський був вихованцем пластового середовища. Тому сьогодні молоде поповнення зараховує його до сотні найвідоміших пластунів України. Хоча в Сашка, коли той дізнався про таке, на обличчі з’явилася доволі невдоволена гримаса. Справа в тім, що йому взагалі не подобаються будь-які рейтинги. Каже, що це надто суб’єктивно і неправильно.
Про політику
«У нашій країні все відбувається дуже дивно. Чому, наприклад, у нас є Конституція, про яку всі говорять і водночас плюють на неї кожен зі своєї вежі. Чому не відстоюють свої права? Я цього не можу зрозуміти. Чому існує відмежованість суспільства від влади? Насправді все просто: якщо є закони, то вони мають виконуватися перш за все тими, хто їх приймає. Якщо людина знаходиться на чиновницькій посаді, незалежно якого рівня, то вона має нести відповідальність за кожну дію чи слово. Коли люди цю відповідальність почнуть відчувати, то й бажання йти у владу зникне, — впевнений Положинський. — Мені людей абсолютно не шкода, і в цьому я цинічна потвора. Маємо те, на що заслуговуємо. Я особисто намагаюся хоч трохи чинити опір. Це може бути, наприклад, жорстка бесіда з інспектором ДАІ, який відпускає тих, хто йому заплатив, а мене затримує. Якщо людина показує свою внутрішню готовність захищатися, то і нападати на неї зникає бажання».
Про себе Сашко каже, що є вибагливою і вимогливою людиною. Має чималий досвід у КВНі, але, наприклад, жартувати на замовлення не буде. Поезію не дуже розуміє. А от проза — це для нього. Читає багато, улюблене — історична література і публіцистика.
Comments are closed.