Надія Шегда В Інституті філології Прикарпатського Національного університету ім. В.?Стефаника «літературне життя вирує» — мовив на зустрічі у залі бібліотеки 3 грудня завкафедри української літератури Степан Іванович Хороб. Але ж де, як не там?
Зустрічі з сучасними письменниками і поетами — ініціатива Євгена Барана, відомого критика і літературознавця, без якого український сучлітпроцес аж ніяк не уявляється. Бракуватиме цілісності і щирого, вчасно сказаного доброго або ж дещо гострого, проте завжди правдивого слова.
Розмови про літературу і з літераторами — це наче й буденність, як і все інше в нашому житті, але це також і розкіш, яка в стінах Alma Mater для студентів?філологів є органічною і невипадковою. Коли у ці ж стіни повертаюся через сім років — наче нічого й не змінилося: Степан Хороб, Степан Процюк, Степан Пушик, й навіть «акула» сучасного письменства, як писали свого часу в періодиці «білорибівці», В. Єшкілєв і презентація сучасного галицького, а більш справдешньо львівського поета Сашка Гордона.
Коли почула з уст Гордона його поезію вперше, тоді ж, здається, уперше зрозуміла, якою навдивовижу спокійною і водночас сильною може бути любов до Львова. І до літератури, але це розуміння прийшло згодом. Як і тоді, звучала поезія, як і тоді — Львів, митець і мистецтво залишились темами Гордона. Все так само, лише інші обличчя студентів і відсутність Форма(р)ту.
Поет і перекладач, економіст і викладач, автор 19 поетичних збірок, Лауреат Міжнародної літературної премії» Тріумф» (2001) та конкурсу «Книга року» (м. Чернігів, 2003). Автор перекладів з польської, упорядник кількох антологій сучасної поезії, головний редактор журналу Форма(р)т, заступник голови Львівської обласної організації Національної Спілки письменників України. Невпинний перед творчістю Сашко Гордон презентував книги, що видані останніми: «Львівська квадрига» — збірка, у якій доробок кожного з чотирьох поетів представлено окремою добіркою; «Нерозтрачена мить» — поетична збірка про його «маленький» Львів і збірка «Єднання», що вийшла з нагоди літературних зустрічей в рамках проетку «Мистецтво без кордонів». В останній збірці представлено вірші відомих краківських поетів.
Про серйозність і епатаж, спомини і враження, про «хосен з тої літературної праці» (Євген Баран), і ностальгію за двома випусками «Позадесятників», про перекладацтво, про вічне і те, що болить, звучало з уст тих, хто хотів щось йому сказати. А сказати в такі моменти є що, може хіба що слів забракнути…
Про стиль і манеру письма Олександра Гордона, про те, чи потрібна в сьогоднішньому літпроцесі літературна критика — читайте в інтерв’ю з поетом і перекладачем в одному з наступних номерів «Репортера».
