Надія Шегда Гарячі фестивальні кольори, полум’я сердець з усієї України, а також гостей з-за кордону вкупі були сильнішими за холодну і не дуже привітну погоду, яку дарувала прикарпатська осінь впродовж 13?14 вересня. Мешканці нашого міста пишаються тим, що живуть у справді європейському місті. І не лише тому, що вірять гостям, які приїжджають здалеку. А оскільки «по вірі вашій буде вам дано», то настав час — довелося і нам приймати почесний прапор Ради Європи. Урочисте вручення прапора, на якому були присутні Віктор Руффі – почесний член Парламентської Асамблеї Ради Європи та представники 13 офіційних делегацій із поріднених міст та міст-пертнерів, відбувалося у рамках міжнародного фестивалю «Прикарпатський вернісаж».
Різьба по дереву, кераміка, гутництво, вишиття, писанкарство, бісероплетіння, ліжникарство і ще багато з того, що вміють творити і творять народні умільці з усієї України — усе це було присмачене на цьгорічному вже міжнародному фестивалі «Прикарпатський вернісаж» хлібом та медом.
Церемонії вручення Почесного прапора Ради Європи передувало мистецьке шоу «Вишиванка». Дівчата з модельного агентства «Ювента» дефілювали у старовинному одязі, який зберігається у фондах Художнього музею. Колекція «Квітковий рай» (весільні сукні і вишиванки) були подаровані містові на оглядини молодими дизайнерками
з Івано-Франківська Олександрою Андрусяк та Русланою Равлюк. Вони, до речі, стали переможцями у номінації «за збереження народних традицій у сучасному українському костюмі». На ренесанс українського костюму сподівається і Тамара Огданська, яка у Вижниці Чернівецької області піднімає престиж національного одягу серед молоді. Сумка-тайстра, сумка-бочівка, пояс-крайка, сорочка-фіраночка (та, яку носило трипільське жіноцтво ще у VІ ст.), пілотка під хустку, оздоблена українською вишивкою (її носили у державі Океанія). Стилізовані аксесуари медика за фахом і мисткині за покликом серця обійти і не побачити було неможливо.
Стільки всього цікавого, небаченого і трипільського… Кортіло те поміряти, інше придбати, ще інше руками помацати.. Як ось, наприклад, візерункові писанки з кераміки, які привезла майстриня Зоряна Климко зі Львова. Трансформація вивченого в роботі з глиною витворює магічно-трипільські узори і на прикрасах. Глина з кар’єру, кольорові пігменти, випалювання, глазурування; щоб орнамент грав і був контраст — знову випалювання, дводенне висихання — і кращої прикраси годі й шукати…
«Незаслужений майстер по різьбі», як сам себе називає Ярослав Слижук з Косівщини, тішився, що є Прикарпатський вернісаж, на якому можна показати свої вирізьблені шкатулки та й не платити 100 грн. за місце, як іноді приходиться, коли приїздить в інші міста. Трохи сумно йому, бо ціни на такі вироби з дерева не зросли у порівнянні з минулими роками, а рівень життя у грошовому еквіваленті «пішов вгору».
Концертну частину фестивалю підігрів муніципальний естрадно?симфонічний оркестр під орудою Валерія Чикириса. Звучала композиція з відомих пісень гурту АBBA. А «Застольну»
з опери Верді «Травіата» виконали Мирослав Петрик та Світлана Суховій. Увечері веселощі фестивального дійства обрамилися концертною програмою «Студентські таланти–2008» (організатори Студентська рада при міському голові та Муніципальний Центр дозвілля).
