Усіляке було і ще багато усілякого та цікавого у творчій біографії рокерів буде. Хлопці, що зібралися у гурті під назвою «Фліт» (чому саме така назва гурту ніхто з тих, хто цікавиться, довідатись не годен) вирішили вирушити вперше у доволі таки довготривалі мандри Україною і подарувати 15?ти містам свого «Їжачка», «Око в кишені», «This is my DJ», ремікси та композиції з попередніх платівок і пісні, які увійдуть до синглу «Лаю себе».
«Флітам» майже десять, і зараз склад учасників вже геть не той, що був на початках створення гурту. Ігор, Михайло, Андрій та Вова — хлопці, яких об’єднує творчість, спільна справа і бажання піднімати українську культуру. Ігор, який має справу з барабанами (окрім цього, виконує ще багато інших функцій та ролей), побувавши за кордоном, розповів про своє усвідомлення того, що заради музики та групи, до якої увійшов 5 років тому, здатен на багато чого.
Стартував Всеукраїнський тур у рідному Івано-Франківську, а кінцевою зупинкою маршруту «Флітів» буде Харків. Ті, хто не побували на концерті у «Химері», зможуть наздогнати «Фліт» у Львові, Вінниці, Одесі, Севастополі, Донецьку, Полтаві, Запоріжжі або інших містах. 6 квітня у Києві в рамках першого панк-з’їзду «Фліт» гратиме на одній сцені з легендою російської панк?сцени гуртом «Таракани».
Цей тур для франківських рокерів є втіленням давньої мрії, яка з’явилась ще після виходу дебютного альбому «Світ такий» (2004). Хлопці виступали і в невеличких клубах, і перед багатотисячною аудиторією, тому заявили про себе вже давно і, зокрема, виходом у світ ще одного альбому — «Заникай» (2006). Тексти пісень пише Вова, і є лише одна-єдина пісня, слова якої не є його авторськими (пісня «Лаю себе»). Така ж назва й синглу з новими піснями групи, котрий буде розповсюджуватись тільки в рамках туру. Ще планується зробити кліп, який незабаром з’явиться в ефірі вітчизняних музичних каналів.
Андрій або Маркер. У групі — гітарист. Поза нею — той, що дуже закоханий у рідне місто і вважає, що Івано-Франківськ є «найкращим містом в Україні». Іпостасей, звісно, має Андрій ще багато, проте не все одразу.
«Все починалося з нудоти, але то було ще на початках», — відверто розповідає хлопець.
—?Андрію, чи могли б пригадати на якомусь із виступів цікаву реакцію на Вас кого-небудь з шанувальників?
—?Було кілька таких моментів (сміється). Якось ми були в Ужгороді і зустріли дівчину, яка дуже зраділа, що ввечері зможе побувати на нашому концерті. Не побачити її серед великого натовпу було неможливо, оскільки вона вискочила на шию якомусь хлопцеві, і Вові довелося споглядати дівчину впродовж усього виступу. А одягнена вона була у дуже прозору кофтинку. Певно дівчина хотіла нас вразити. Згодом, даруючи їй автографи, ми дізналися, що належить вона до течії, яка не визнає одяг.
—?Знаю, що плануєте частину коштів віддати на благочинність. А чи не думали про те, що було б добре, якби для учнів 16?ої школи, у якій Ви навчались, «Фліти» подарували концерт?
—?Хотілось би зробити приємне взагалі для багатьох дітей міста… Ми про це подумаємо.
—?Щось яскраве або смішне пригадаєте з дитинства?
—?Смішних казусів багато: то щось зробив, то десь впав… Пригадую: грають хлопці футбола, а я сиджу — сперся, і тут мені летить в голову м’яч! Дивний час був, світ у рожевих кольорах… Зараз ставлюся до всього по?іншому.
—?Космонавтом хотіли стати? Про що мріяли?
—?Аби не піти до армії, пішов вчитися на геодезиста. Мені ця спеціальність дуже подобається, але я вже не геодезист і маю сумнів, що до цього ще повернусь. Геодезія допомогла мені не піти в армію. Казали «ЙДИ» — будеш людиною. Але це пурга!
—?Що могло б сколихнути свідомість?
—?Смерть близької людини і народження дитини.
—?Що є найціннішим, таким, чого б не хотіли втрачати?
—?Спокій.
—?А як зберегти його у такому метушливому світі?
—?Поки що мені це вдається. Залишаюсь наодинці з собою — відчуваю моменти незахищеності…
—?Ви казали, що Франківськ для Вас є найкращим містом. Що таке патріотизм?
—?Це любов. Це коли щось подобається завжди, незалежно від обставин, місця, часу…
Для усіх шанувальників і тих, хто хоче про «Флітів» довідатись більше, розкриваємо невеличку таємницю: за словами одного з учасників гурту, багато з тих, кому до вподоби їхня творчість, стають їхніми друзями, бо «головне — це спільність у поглядах та інтересах», — розповідають хлопці. А фанатизм як явище, не є позитивом, «це банально і нецікаво».
Надія Шегда
Р.?S. Дивний збіг обставин: Міша, який не чув Андрієвої розповіді про те, що у дитинстві той страждав від м’яча, який потрапляв йому частенько у голову, теж розповів цікавеньку та схожу історію. Проте Михайлові у голову летів не м’яч, а камінь. Ось таке-от! Головне, що вціліли обидві голови, чи не так? Бо хто зна, чи слухали б українські підлітки та й не тільки вони український рок у виконанні «Флітів»?
Comments are closed.